Мізрах Ігор Аркадійович: антикорупційне бюро або як Україна взялася боротися з корупцією з 2015 року.

14 жовтня 2014року парламент створив Національне антикорупційне бюро України (НАБ), яке займатиметься відверненням та розслідуванням корупційних зловживань високих державних посадовців.

У бюро служитимуть 700 людей, які матимуть доволі широкі повноваження – у тому числі забирати корупційні справи в інших правоохоронних органів.

Під час підготовки до другого читання деякі норми президентського законопроекту змінили, що по-різному оцінили спостерігачі, однак експерти погоджувалися, що без цих змін зібрати 226 голосів на підтримку документа було б набагато важче. Очікується, що реальну роботу бюро розпочне в середині наступного 2015 року.

Президент Петро Порошенко заявив, що “негайно” підпише цей закон.

Що таке Антикорупційне бюро?

Для того, щоб злочин потрапив до сфери відання нового органу, він повинен підпадати під кілька умов.

По-перше, він має бути передбаченим однією з 12 згаданих у законі статей Кримінального кодексу – зокрема, про розтрату майна, відмивання доходів, нецільове використання коштів, зловживання владою, хабарництво чи незаконне збагачення.

По-друге, його має скоїти людина на досить високій посаді: депутат парламенту, член Кабміну чи його заступник, губернатор, суддя, високопосадовець міліції, митної чи податкової служби, керівник держпідприємства, прокурор чи військовослужбовець вищого офіцерського складу Збройних сил.

У процесі розслідування таких справ працівники НАБ матимуть доволі широкі права та повноваження. Так, вони зможуть носити та використовувати вогнепальну зброю і спецзасоби, використовувати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, забирати в інших правоохоронних органів порушені ними корупційні справи.

За письмовим розпорядженням директора бюро чи його заступника працівники бюро зможуть безперешкодно входити до будь-яких державних органів та установ, а також військових частин та пунктів пропуску через кордон. За рішенням суду бюро зможе опечатувати архіви, каси та приміщення, вилучати предмети та документи, а також отримувати інформацію з банків, підприємств та організацій незалежно від форми їхньої власності.

Працівники Нацбюро повинні бути несудимими та пройти спеціальну перевірку, в тому числі люстраційну. У законі йдеться про те, що спосіб їхнього життя постійно моніторитиметься спеціальними підрозділами внутрішнього контролю. Передбачається, що НАБ матиме сім територіальних управлінь – у Києві, Львові, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Мелітополі та Краматорську, – а гранична чисельність працівників цього органу складатиме сімсот осіб. У першій редакції закону було передбачено, що працівники Нацбюро отримуватимуть досить високі зарплати: оперативнику належало 15 мінімальних зарплат (понад 18 тисяч гривень) на місяць, директору НАБ нараховувалося б аж 50 мінімальних зарплат (понад 60 тисяч гривень).

З проголосованого депутатами документу ці норми зникли – за наполяганням Кабміну. Однак експерти запевнили, що матеріальне забезпечення борців з корупцією залишиться “на рівні”.

Питання директора.

Окремо прописана в законі процедура призначення та звільнення директора Національного антикорупційного бюро. Претендент на цю посаду повинен мати вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше десяти років та п’ять років досвіду роботи на керівних посадах. Протягом двох років перед призначенням він не повинен входити до керівних органів політичних партій. Кандидатів на пост директора НАБ у відкритому режимі відбиратиме спеціально створена конкурсна комісія, по три члени до якої делегуватимуть Кабмін, парламент та президент. Комісія проведе співбесіди з усіма претендентами, які подадуть свої заявки, та обере з-поміж них трьох фіналістів.

Президент, отримавши цей “короткий список”, обирає з нього одну кандидатуру та віддає її на затвердження Верховної Ради. Якщо парламент не підтримує цю людину 226 голосами, президент подає до Ради когось іншого з фінальної трійки. У разі, якщо підтримки депутатів не отримає ніхто, оголошується новий конкурс на посаду директора. Того, кого Рада підтримує, президент затверджує на посаді директора Нацбюро своїм указом. Його каденція складає сім років, причому одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд. Звільнити директора НАБ може президент, виключно з прописаних у законі підстав: наприклад, якщо посадовець досягне 65-річного віку, його призначать на іншу посаду, причому за його згодою або ж щодо нього набере законної сили обвинувальний вирок суду. У фінальній версії закону право звільнити директора Нацбюро з’явилося і в парламенту. Спочатку за розгляд цього питання мають віддати підписи 150 депутатів, а потім – висловити недовіру можуть 226 членів парламенту. Чи не позначиться залежність від парламентської більшості на незалежності директора НАБ, покликаного, зокрема, розслідувати корупційні злочини представників депутатського корпусу? “У нас же парламентсько-президентська республіка, – каже один з авторів цієї поправки Сергій Пашинський. – Тож якщо ми даємо людині на сім років справді широкі повноваження, то ми повинні мати механізми відсторонити її, якщо вона почне займатися корупцією на своїй посаді”.

Інший депутат, причетний до розробки фінальної версії закону, заявив, що шансів на те, що депутати підтримають версію, у якій вони не матимуть можливості контролю – тобто звільнення – директора Нацбюро, було обмаль. “Звичайно, ризики є, — підсумовує голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Віктор Чумак. – Однак безпідставне звільнення директора бюро може викликати такий розголос, що ніхто не захоче з цим зв’язуватись”.

Різні бачення…

Спостерігачі відзначають: проголосована 14 жовтня 2014 року редакція помітно відрізняється від тієї, яку парламент підтримав у першому читанні. Так, з тексту документу зникла норма про обов’язкову перевірку працівників Нацбюро на детекторі брехні – перед зарахування в штат відомства і щороку протягом служби. Віктор Чумак пояснює: процедура застосування поліграфа не прописана у законодавстві. Руслан Кошулинський заперечує: “Верховна Рада могла прописати цю процедуру окремим законом”. З підсумкової версії закону також прибрали норму про те, що підставою для звільнення директора НАБ могло бути рішення суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення. “Фактично пропонувалося керівника Антикорупційного бюро, який викриватиме мільярдні шахрайства, звільняти рішенням районного суду за, наприклад, рахунок з ресторану на 350 гривень!” — обурюється Сергій Пашинський, який просував цю поправку через комітет. Віктор Чумак, який брав участь у розробці закону, виступав за те, щоб працівники НАБ у виняткових винятках могли опечатувати приміщення та проводити виїмку документів без санкції суду. “В рамках сьогоднішньої корупційної системи суддя, який буде давати такий дозвіл, просто боятиметься це робити або повідомлятиме про це фігурантів цих процесів”, — пояснює він.

Однак більшість депутатів не підтримали таку ідею. “Аргумент “Ви знаєте, які у нас суди” не витримує жодної критики. Ми маємо просто провести судову реформу, а не підганяти ситуацію під нинішній стан судів”, — обурювався на засіданні парламенту депутат Олександр Мирний.

Не ідеал!!!

Ніхто з експертів не назвав проголосований 14 жовтня текст законопроекту ідеальним, наголошуючи на тому, що нинішня редакція є результатом компромісу між Банковою, Кабміном, а також кількома групами впливу у депутатському середовищі. “Ми зробили те, що максимально можливо було зробити на сьогодні. Головне, що орган прописано дієвий, обсяг повноважень у нього нормальний”, – каже голова профільного комітету парламенту, генерал-майор юстиції у відставці Віктор Чумак. ЗМІ називали його прізвище серед можливих претендентів на посаду директора НАБ, однак у розмові він заперечив такі амбіції. Сергій Пашинський відстоював у парламенті альтернативне до президентського бачення антикорупційного органу: він презентував напрацювання Тетяни Чорновол, яка протягом кількох місяців перебувала на посаді Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.

Новий закон закриває пані Чорновол можливість претендувати на керівну посаду у новоствореному органі: вона не має необхідної юридичної освіти. “Політика – це можливість компромісу, – каже пан Пашинський. – Ми створили реальний орган – може, не в тому вигляді, у якому бачив би це я чи бачила б Тетяна, але принаймні у набагато кращому вигляді, ніж це було у першій редакції”. Витрати на новий правоохоронний орган буде передбачено у проекті держбюджету на 2015 рік – його розглядатиме, швидше за все, уже наступна Верховна Рада. Президент та Кабмін призначили вже свою частину членів комісії, що обиратиме голову Національного антикорупційного бюро України. Решту членів майбутньої комісії має визначити парламент. Дві третини комісії Протягом вихідних президент Петро Порошенко та Кабінет Міністрів своїми офіційними рішеннями призначили шість з дев’яти членів комісії з проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

Зокрема, згідно з президентським указом, до комісії увійдуть історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров та екс-депутат кількох скликань, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За квотою уряду керівника Антикорупційного бюро обиратимуть правозахисник, член Української Гельсинської групи Йосиф Зісельс, професор кафедри правосуддя університету імені Тараса Шевченка, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини Олександра Яновська та журналіст, головний редактор веб-сайту “Цензор.нет” Юрій Бутусов.

Таким чином комісія сформована на дві третини — ще трьох її учасників має призначити Верховна Рада. Втім, згідно з законом “Про Національне антикорупційне бюро України”, орган вже вважається повноважним та може ухвалювати рішення.

Керівник Антикорупційного бюроКомісія має відібрати кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, якого призначатиме президент за згодою парламенту.

Комісія проведе співбесіди з усіма претендентами, які подадуть свої заявки, та обере з-поміж них трьох фіналістів.

Претендент на посаду керівника Антикорупційного бюро повинен мати вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше десяти років та п’ять років досвіду роботи на керівних посадах.

Президент Порошенко вже заявив, що збирається запропонувати на посаду глави антикорупційного бюро іноземного громадянина.

У жовтні Верховна Рада створила Національна антикорупційне бюро України, яке запобігатиме та розслідуватиме корупційні зловживання високих державних посадовців.

У бюро служитимуть 700 людей, які матимуть доволі широкі повноваження – у тому числі забирати корупційні справи в інших правоохоронних органів.

Очікується, що реальну роботу бюро розпочне в середині наступного року.

Отож про перші голосні справи, які НАБ вестиме проти корупціонерів-високопосадовців, можна буде почути вже за шість-вісім місяців.

Мизрах Игорь Аркадьевич

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s