Архив за месяц: Октябрь 2015

МИЗРАХ ИГОРЬ: УКРАИНСКАЯ ЛЮСТРАЦИЯ ИЛИ ИНСТРУМЕНТ ПОЛИТИЧЕСКИХ РЕПРЕССИЙ?

  
О том, что означает популярно сегодня слово «люстрация» и как она проходила в разных странах мира пишет очень много авторов и анализируют законопроекты о люстрации судей и чиновников в Украине и объясняют, почему среди первых же люстрируемых рискуют оказаться те, кто сейчас примеряет на себя роль люстраторов.
Люстрация – магическое слово, которое степенно и незаметно для нас вошло в нашу жизнь, как когда-то входили в нее такие слова как: перестройка, приватизация, украинизация и, конечно же, покращення! Давно известно – как только какая-либо политическая группа начинает довольно часто употреблять в своем политическом словаре то или иное слово слишком часто, появляется подозрение, что первичное значение этого слова будет скорее всего утеряно и заменено той трактовкой, которую предлагают элиты, данный термин употреблявшие. 

  
Впрочем, если, например, «покращення» и «перезавантаження» не нашли законодательного воплощения, то термин «люстрация» был воплощен в одном нормативно-правовом акте и, скорее всего, будет воплощаться и далее. Так, 8 апреля Верховная Рада Украины большинством голосов приняла закон № 1188-18 » О восстановлении доверия к судебной системе Украины». Ввиду строгости его положений, в прессе его уже прозвали «Законом о люстрации судей», хотя ни разу слово «люстрация» в законе не употребляется. 

Но обо всем по порядку.
Украина, несмотря на заявления политиков о том, что люстрованными будут миллионы, по состоянию на 24 октября 2015 люстрировано всего 783 человека.
Право молодой демократии на очистку от чиновников, которые себя скомпрометировали, в цивилизованном мире является общепризнанным. Эта компрометация преимущественно состояла в тайном сотрудничестве со спецслужбами. На этих основаниях в Европе и происходила люстрация. 
В частности, в Чехии (10500000 населения) за сотрудничество со спецслужбами освободили 80 тыс. Работников, в Германии (80 млн населения) — около 100 тыс., В Польше (38500000 населения) — 45 тыс., В Эстонии (1300000 населения) — 1153 человека. Попытки провести люстрацию в Болгарии и Румынии закончилось ничем, поскольку конституционные суды этих государств признали соответствующие законы антиконституционными.
В Украине же для проведения люстрации были применены ноу-хау — содействие узурпации власти Януковичем. При этом в самом законе не был определено, в чем это содействие заключается.
«Узурпация власти» — это прежде всего уголовно-правовое явление. Во всех странах мира незаконный захват власти — это уголовное преступление. В условиях Украины эта незаконность заключалась в противоправном расширении полномочий Януковича, как президента Украины по Конституции Украины 1996 год, тогда как он избирался по варианту изменений в Конституцию Украины 2004.
  По Уголовному кодексу Украины эти действия могут квалифицироваться по части 3 статьи 10, 9 как такие, которые направлены на незаконный захват государственной власти, или злоупотребление властью или служебным положением — ч. 2 ст. 364. Однако до сих пор в Украине ни Януковича, ни кого-либо другого из властной верхушки, которая помогала ему узурпировать власть, к уголовной ответственности за эти действия не привлекли, несмотря на то, что давно в уголовном процессуальном кодексе Украины введена процедура заочного осуждения (учитывая их укрытия за пределами Украины). То есть в настоящее время такой юридически установленный факт в Украине отсутствует. Это проблемы власти, а не рядовых граждан.

В Украине, несмотря на заявления политиков о том, что люстрованимы будут миллионы, по состоянию на 24 октября 2015 люстрировано всего 783 человека, из которых около 400 уволены по так называемой автоматической люстрации. Большинство этих чиновников являются профессионалами высокого уровня и не способствовали узурпации власти Януковичем. Они не служили президентам, им не сказали, что они конкретно не так делали, а просто уволили без объяснения причин. Их освобождение — это прямая диверсия против государственного аппарата, что в дальнейшем и было продемонстрировано властью, когда через принятие отдельного закона возвращали на службу офицеров высшего состава Минобороны и МВД Украины.
Не выдерживают никакой критики и заявления руководителей Минюста: «Реально люстрованными должны быть более 2 тыс. человек, но они уволились по собственному желанию». 
Пусть хорошо изучат этот вопрос, и им станет ясно, что основная масса руководителей ведомств, кто мог попасть под автоматическую люстрацию, были уволены не после принятия закона о люстрации в октябре 2014, а в феврале-марте 2014, сразу после победы Революции достоинства.

Всех нас авторы законопроекта об очищении власти и активисты общественного движения (см., например, комментарий члена общественного совета по вопросам люстрации при Министерстве юстиции Максима Маньковского, судебно-юридическая газета № 39, 2015) убеждали, что в суть и дух этого закона закладывалось то, что нам нужно освободить верхушку власти.
  Что же получилось люстрации на самом деле? 

Мною было изучено состоянию на 24 октября 2015 данные люстрационного реестра по всем внесенным в него 783 человек. 
Среди высокопоставленных уровня министерств освобождено всего трех человек: 

Голомшу Н. Я. — первого заместителя Генерального прокурора Украины (назначенного на эту должность уже после Революции достоинства, активно защищал интересы Майдана, а перед этим испытывал юридических притеснений от режима Януковича, понижался в должностях, в частности, за то, что направил в суд уголовное дело о признании Голодомора 1932-1933 гг. геноцидом украинского народа), 

Кабаненко И. В. — заместитель министра обороны Украины, 

Приходько Б. В. — заместителя председателя Нацбанка Украины. 

Кроме них, чиновников еще можно отнести 34 человека, которые занимали руководящие должности в таких центральных органах государственного управления, как агентства и службы. 

Например, Алексеев Ю. С. — председатель космического агентства, Герой Украины (как вообще люстрировать людей, которые имеют звание Героя Украины), Тимошенко В. А. — председатель государственной службы по контролю за наркотиками, Холоша В. И. — председатель государственного агентства по управлению зоной отчуждения, Олексюк Л.В. — первый заместитель председателя государственной службы по вопросам защиты персональных данных, Клименко Л. А. — заместитель председателя государственного агентства по вопросам кино и другие. Кроме них, уволили по люстрации еще 98 чиновников центральных органов власти (преимущественно правоохранительных), которые занимали должности от начальника отдела до руководителя департамента. 

Выводы можете делать сами, как эти чиновники могли способствовать узурпации власти Януковичем В.Ф.? При этом закон выписан таким образом, что в реестр не внесены ни сам Янукович В. Ф., ни Азаров Н. Я., ни один из их министров. Действительно, это — кино, а не люстрация!

Если внимательно проанализировать результаты люстрации, то становится понятным, что это не очищение, а фактически репрессии и расправа власти с неугодными. 
В частности, при увольнении с должностей руководителей республиканского или областного уровня находилось только 38 человек, их заместителей — 179, что вместе составляет 27,7%. Остальные работники занимали рядовые должности и никакой опасности для развития государства не представляли. Больше всего пострадали стражи порядка, которых люстровано 424, или 54,1%, из них 206 прокуроров и 172 милиционеры. В связи с непредставлением заявления о согласии на прохождение люстрации освобождены 45 человек (в основном это жители Донецкой области). Еще люстровано 29 работников (преимущественно рядового состава органов фискальной службы), в декларациях которых была допущена недостоверность данных в отношении принадлежащего им имущества. И напоследок для смеха был люстрований один партийный деятель (Бондаренко С.И., который в 1990 был вторым секретарем Александровского райкома партии, а сейчас занимал должность заместителя начальника управления агропромышленного развития райгосадминистрации), а также двое военнослужащих, окончивших учебные заведения КГБ СССР.
  Какие же причины неудачной люстрации? 

Их можно разделить на законодательные и политические.
Законодательного плана
Закон «Об очистке власти» не соответствует Основному закону Украины — Конституции Украины, нормам международного законодательства и содержит внутренние противоречия.
Украина, как член Совета Европы, должна соблюдать принципы люстрации, изложенные в резолюции ПАСЕ № 1096 (1996). В пункте 12 этой резолюции сказано: «Люстрационные меры могут быть совместимы с демократическим государством, основанные на верховенстве права, если они соответствуют нескольким критериям. 
Во-первых, в каждом отдельном случае должно быть продемонстрировано чувство вины индивидуальное, а не коллективное, и это подчеркивает необходимость индивидуального, а не коллективного применения законов о люстрации. 

Во-вторых, должно быть гарантировано право на защиту, презумпция невиновности, пока вину лица не доказана, а также право на обращение в суд. Месть никогда не может быть целью таких мероприятий; тоже не допускаются политические или социальные злоупотребления процессом люстрации. Цель люстрации — не наказание вероятно виновных (это задача прокуроров и уголовного законодательства), а защита молодой демократии».

Четкие и однозначные выводы о несоответствии норм Закона Украины «Об очистке власти» этим требованиям норм международного законодательства сделан в заключении Венецианской комиссии от 16 декабря 2014 г. .: «Закон «О люстрации» содержит несколько серьезных недостатков и нуждается в пересмотре по крайней мере следующих положений: 
— люстрация должна касаться только должностей, которые могут действительно представлять значительную угрозу для прав человека и демократии;

— перечень должностей, подлежащих люстрации, должен быть пересмотрен; 

— вина должна быть доказана в каждом конкретном случае и не может допускать на основании только принадлежности к категории государственных учреждений;

— критерии для люстрации должны быть пересмотрены;

— ответственность за проведение процесса люстрации должна быть снята с Министерством юстиции и возложена на специально созданную независимую комиссию при активном участии гражданского общества; 

— процедура люстрации должна уважать гарантии справедливого судебного разбирательства ( право на адвоката, равенство сторон, право быть выслушанным лично); судебные разбирательства должны приостановить административное решение о люстрации для принятия окончательного решения; 

— закон «О люстрации» должен конкретно предусматривать эти гарантии «.

Практика Европейского суда по правам человека при рассмотрении аналогичных дел по обращениям граждан Польши, Чехии, балтийских государств, государств бывшей Югославии однозначно свидетельствует о том, что суд в первую очередь использует при оценке законности увольнения чиновников за люстрацию соблюдения указанного Резолюции ПАСЕ № 1096. Поэтому в случае обращения в перспективе люстрированных украинских чиновников в ЕСПЧ всех их восстановят в должности. По моим подсчетам, в настоящее время в случае возобновления люстрованных на работе, государству придется выплатить за вынужденный прогул уже более 100 млн грн. Дальнейшее затягивание будет только увеличивать расходы бюджета.
Политического плана
Не секрет, что тему люстрации перед парламентскими выборами 2014 активно использовали как пиар-акцию такие политические силы, как «Народный фронт» и «Свобода». Последним это не помогло, и они на выборах пролетели, а фронтовики сейчас находятся у власти. Поэтому из-за применения ними политического и властного давления в настоящее время в Украине невозможно осуществить судебную защиту своих прав лицами, уволеными по ч. 1 ст. 3 Закона Украины «Об очистке власти» (так называемая автоматическая люстрация).
По этому вопросу длительное время бездействовал Конституционный суд Украины, который имеет на рассмотрении три представления по вопросам люстрации (внешней службы разведки Украины, Верховного суда Украины, 47 народных депутатов). В соответствии со ст. 57 и 83 Закона «О Конституционном суде Украины» в случае возникновения в процессе общего судопроизводства спора относительно конституционности нормы закона, применяемой судом, производство по делу приостанавливается. При таких условиях открывается конституционное производство по делу, и дело рассматривается Конституционным судом Украины безотлагательно. Неотложность — это рассмотрение дела в месячный срок с момента принятия судом процессуальной постановления об открытии производства.
Несмотря на нарушение конституционных прав граждан, остановки административными судами слушания дел о восстановлении люстрированных на работе из-за необходимости оценки конституционности закона, КСУ с апреля нынешнего года дела по существу не рассмотрел. Это можно объяснить только незаконным давлением на судей.
Такое давление на судей совершают прежде всего должностные лица Минюста Украины, в том числе министр. Они постоянно в прессе запугивают судей ответственностью в случае принятия решений о восстановлении люстрированных чиновников, прикрывая несовершенство закона и свою некомпетентность. При этом делаются заявления о необходимости выполнения норм люстрационного закона, как норм прямого действия. Неужели министру юстиции Украины неизвестен постулат, что нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия и имеют высшую юридическую силу? Кроме того, они выдают желаемое за действительное, когда выдергивают из контекста выводы Венецианской комиссии, а именно отдельный пункт и обманывают общество, делая заявления, что комиссия согласовала наш вариант люстрации.
А чем иным, как давлением на суд является заявление председателя комитета Верховной Рады Украины Егора Соболева, что судей Харьковского апелляционного административного суда надо выбрасывать через окна?
  Этот горе-избранник договорился до того, что угрожает президенту Украины, если тот не вмешается в рассмотрение Конституционным судом Украины в дела, организацией бунта в государстве. Не знаю, почему после таких заявлений молчат правоохранительные органы. А господину Соболеву разъясняю, что президент Украины не имеет права вмешиваться в ход рассмотрения любого дела в районном суде, не то что в КСУ. Фактически он призывает президента Украины к совершению преступления — незаконного вмешательства в судебную деятельность.
Дошло до того, что чиновники с целью давления на судей КСУ запугивают их самих возможностью люстрации, утверждая, что 8 судей подпадают под люстрацию, а потому не могут участвовать в слушании дела. И прочитайте же, наконец, действующий закон об очищении власти и не выдавайте желаемое за действительное! Там среди тех, кто подлежит автоматической люстрации (пункт 6 ч. 1 ст. 6 Закона) нет судей КСУ. Наоборот, чтобы их запугать, они включены в проект изменений в этот закон.
  Надо (наконец за полтора года!) провести судебную реформу и прекратить любые заявления о непрофессионализме судей. В Америке или Европе чиновник любого уровня никогда не позволит себе давать публичную оценку деятельности судьи. Для проверки законности судебных решений существует апелляция и кассация, вопрос оценки профессионализма судьи осуществляют квалификационные комиссии. Пока мы не получим независимого судью, мы не получим защиты своих прав от произвола власти. Думаю, самое время проснуться и органам судейского самоуправления, которые молча за всем наблюдают … Судьи-это не тряпки, о которых можно вытирать ноги!

Конечно, в семье не без урода… Но, нельзя всех мерять под одну гребёнку. Судьи высших судов- это профессионалы, собранные годами, проверенные практикой и опытом. А мы их собираемся аттестовать! 

Кто может это сделать: адвокаты, журналисты, молодые политики или депутаты Верховного Совета (прошедшие в парламент даже без высшего образования, и не смотря на это»создающие» законы Украины), юристы без опыта работы (зато с гордым названием членов люстрационных комитетов разных уровней), работники Министерства юстиции (до сих пор не выучившие законодательство Украины)…

Мы сами разрушаем нормы верховенства права и законности, постыдно прикрываясь ИДЕАЛАМИ МАЙДАНА! 

Можно подумать, что только судьи виноваты в том, что к власти пришли большенство непрофессионалов, упала экономика, вырос доллар, поднялись тарифы ЖКХ, идет война в Украине, отданы Крым и часть Луганской с Донецкой областями….

В заключение хочу подчеркнуть, что я никогда не отрицал необходимости проведения в Украине люстрации с соблюдением международной практики. Но права человека на защиту от необоснованной люстрации должны быть гарантированы в первую очередь самим государством! Для этого и существует КОНСТИТУЦИЯ- главный закон Украины, который гарантирует эти права каждому гражданину нашей страны.

Мизрах Игорь

для prioritet.org

ПРО УЗАКОНЕННЯ САМОЧИННОГО БУДІВНИЦТВА розповів МІЗРАХ ІГОР

Проблема незаконного будівництва є дуже поширеною. Часто трапляється так, що громадянин з певних причин не оформляє усі необхідні документи перед початком будівництва. В результаті це призводить до того, що особа не може отримати право власності на забудову (не важливо, чи це гараж або приватний будинок), і, зрештою, не може її продати, подарувати чи заповісти у спадок, розповів в інтерв’ю відомий політик, експерт та юрист Мізрах Ігор Аркадійович.
 
 
Які забудови вважаються самочинними?

* збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

* у разі відсутності у власника документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

* у випадку, якщо проект є неналежно затвердженим;

* з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Саме такий перелік закріплений у ст. 376 Цивільного Кодексу України.

 

Як легалізувати самочинне будівництво?

На сьогоднішній день існують два способи легалізації самочинного будівництва – у судовому порядку або через Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (Держархбудінспекцію). Другий варіант є простішим.

Процедура прийняття в експлуатацію визначена в Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. № 79).

Даний Порядок стосується таких об’єктів:

* індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських(присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року

* збудованих до 12 березня 2011 року громадських будинків I і II категорій складності, будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності (далі — об’єкти).

Господарські (присадибні) будівлі – це допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та прибудови до них.

Господарські (присадибні) споруди – це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій, до яких належать колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо та прибудови до них.

Дачний будинок — це будинок, який використовується протягом року з метою позаміського відпочинку, та прибудова до нього.

Індивідуальний (садибний) житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї.

За цією процедурою для отримання права власності на самочинне будівництво заявникові необхідно звернутися до територіального органу Держархбудінспекції з такими документами:

* заява про прийняття в експлуатацію об’єкта (в ній вказується загальна інформація про заявника, найменування та місцезнаходження об’єкта);

* звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта; технічне обстеження має проводитись кваліфікованими особами (суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою — підприємцем, яка має кваліфікаційний сертифікат), котрі і складають звіт. Даний звіт має бути пронумерований, прошнурований та скріплений підписом особи, котра його склала. Документ лишається в замовника. Проте такий звіт не потрібен для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів. У такому випадку достатньо буде технічного паспорта.

* декларація про готовність об’єкта до експлуатації (у двох примірниках). Її замовник складає за формою, наведеною в додатку 3до цього Порядку.

* засвідчені копії технічного паспорта та документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об’єкт.

Звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта, складені в період з 29 квітня 2013 року до дня набрання чинності цим Порядком, подаються разом з інформацією, отриманою виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури, щодо відповідності місця розташування об’єкта вимогам державних будівельних норм.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю документи згідно з цим Порядком.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подали документи про прийняття в експлуатацію об’єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Протягом 10 робочих днів з дня подання заяви здійснюється введення в експлуатацію об’єктів на безоплатній основі. Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об’єкта подати копію декларації місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об’єкт до органу державної статистики.

 

Що передбачено в 2015 році?

13 січня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».

Цей закон дозволяє до 31 грудня 2015 року узаконити самочинно побудовані індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року громадські будинки I і II категорій складності, будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Такі об’єкти будівництва приймаються в експлуатацію без дозволу за результатами технічного обстеження.

До того ж до власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.
Нормативна база:

* Цивільний кодекс України

* Земельний кодекс України

* Закон України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування»

* Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»

* Закон України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність»

* Закон України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»

* Закон України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»

* Закон України від 22 травня 2003 № 858-IV «Про землеустрій»

* Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель»

* Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. № 79 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт».
mizrakhigor.wordpress.com

Ігор Мізрах розказав про процедуру переобладнання транспортних засобів

Процедура переобладнання транспортних засобів, є досить тривалою і відбувається в декілька етапів. 
Кожний етап передбачає отримання того чи іншого документу.

 
I. Огляд транспортного засобу
Спочатку власник або уповноважена особа надає транспортний засіб (ТЗ) для проведення огляду реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС (за місцем реєстрації ТЗ). Інспектор складає та вручає Акт технічного огляду транспортного засобу. Цей етап потрібний для того, щоб зафіксувати та задокументувати вигляд транспортного засобу та його технічні характеристики до початку переобладнання.
II. Погодження уповноваженою організацією
З метою переобладнання ТЗ законодавство вимагає отримати попереднє погодження у спеціально уповноваженої організації. До спеціально уповноважених організацій належить: державне підприємство «ДержавтотрансНДІпроект», Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. 
Власник (уповноважена особа) зобов’язаний подати до спеціально уповноваженої організації такі документи:

* заяву про погодження переобладнання ТЗ, в якій зазначаються відомості про ТЗ, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання;

* копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

* копію акта технічного огляду ТЗ, оформленого реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС.

У строк, що не може перевищувати десяти робочих днів, спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і видає документ про погодження або ж надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання ТЗ. Документ про погодження, окрім відомостей про ТЗ і його власника, має містити інформацію про вид та умови (вимоги) переобладнання ТЗ, які є обов’язковими для власника ТЗ. Ці дані також вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.
III. Переобладнання транспортного засобу
У власника ТЗ є два варіанти, яким чином законно здійснити переобладнання транспортного засобу. Перший варіант – зробити це в індивідуальному порядку, однак за умови дотримання вимог, зазначених у документі про погодження. Другий варіант – це звернутися до суб’єкта господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції ТЗ щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
IV. Оцінка відповідності
Після переобладнання транспортного засобу необхідно пройти оцінку відповідності. Для цього власник або уповноважена особа мають звернутися із заявою про проведення оцінювання до організації з оцінки відповідності. Перелік організацій з оцінки відповідності розміщується на інформаційних стендах реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС. До них належать: випробувальна лабораторія (центр), що має атестат акредитації відповідної галузі; орган з оцінки відповідності, визнаний та призначений в установленому порядку для проведення процедури сертифікації транспортних засобів; підприємство, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції транспортного засобу, що переобладнаний, умовам (вимогам), викладеним у документі про  погодження.

Організація з оцінки відповідності перевіряє ТЗ, що переобладнаний, на відповідність правилам, нормативам і стандартам України та умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. Максимальний строк проведення оцінювання становить один місяць. За наявності позитивного висновку власник транспортного засобу отримує сертифікат відповідності або акт технічної експертизи.

  
V. Перереєстрація транспортного засобу
Транспортний засіб, що переобладнаний, підлягає перереєстрації реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС. Власник або уповноважена особа можуть звернутися із заявою про перереєстрацію ТЗ незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. Законною підставою для державної перереєстрації переобладнаних ТЗ є сертифікат відповідності або акт технічної експертизи.

 

Дотримання вищезазначеної процедури перереєстрації ТЗ є обов’язковим. Її порушення тягне за собою адміністративну відповідальність. Наприклад, керування транспортними засобами, переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, тягне за собою накладення штрафу від 0,2 до 0,3 мінімального розміру заробітної плати. Окрім цього, керування транспортними засобами, не перереєстрованими у встановленому порядку, карається штрафом від двох до п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. При повторному вчиненні цього правопорушення протягом року сума штрафу збільшується до трьох – восьми мінімальних заробітних плат, а також можливе оплатне вилучення транспортного засобу.

Посилання: 

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них…

Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 607

mizrakhigor.wordpress.com

ЯК ДІЗНАТИСЯ, ХТО СПРАВЖНІЙ ВЛАСНИК ПІДПРИЄМСТВА РОЗПОВІВ ІГОР МІЗРАХ

Юридична консультація Ігоря Мізраха, як отримати інформацію про те, хто є справжнім вигодоодержувачем (кінцевим бенефіціарним власником) юридичної особи в Україні. 
 
 Ця інформація допоможе контролювати майновий стан чиновників, а також розуміти — на чию користь працює те чи інше підприємство, хто в кінцевому результаті отримує зиск з угод, які укладає юридична особа.
В жовтні 2014 року були прийняті закони для вдосконалення процедури викриття корупціонерів і впровадження прозорості ведення бізнесу в Україні.
Зокрема, до законодавства введено поняття «кінцевий вигодоодержувач підприємства», яке потім законодавець перейменував у термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи». Також Законом від 21 травня 2015 року № 475-VIII внесені зміни до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.
Отже, відповідно до ст. 64-1 Господарського кодексу України (далі — ГКУ), усі підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору, у випадках та в обсязі, передбачених законом. У разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, подаються відомості про його відсутність.
Цей обов’язок розповсюджується не тільки на новостворені підприємства, але й на ті, що зареєстровані раніше. Передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Законом від 14.10.2014 р. № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», зобов’язані подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника – упродовж 10-ти місяців з дня набрання чинності цим Законом. Закон набрав чинності 25 листопада 2014 р., тобто до 25.09.2015 р. юридичні особи повинні розкрити інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів.

 

Хто звільняється від обов’язку подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника?
Зазначені вище відомості про бенефіціарія не повинні подавати:

1) юридичні особи, до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації яких інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не включається відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;

2) юридичні особи, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі засновники (учасники) — фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.

Закон передбачає і загальні виключення з правила – звільняються від обов’язку подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності політичні партії, творчі спілки та їх територіальні осередки, адвокатські об’єднання, торгово-промислові палати, релігійні організації, державні та комунальні підприємства, державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.

 

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?

Просте визначення терміну «вигодонабувач», або «бенефіціар» (від фр. вenefice — прибуток, користь) наведене у словниках — це фізична або юридична особа, якій призначений грошовий платіж, одержувач грошей. Тобто вигодонабувач (вигодоодержувач, бенефіціарій) – це справжній власник майна, який отримує доходи від свого майна, переданого в довірче управління іншій особі, юридичній або фізичній (при здачі в оренду, найм), або від використання своєї власності третіми особами (наприклад, при передачі акціонером акцій в користування брокеру з метою отримання максимальної прибутку).

Відповідно до ст. 1 Закону від 14.10.2014 р. № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», вигодоодержувач – це особа, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція. А кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. 

Вплив може здійснюватися, зокрема, шляхом:

* реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,

* права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності,

* права давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління,

* прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не вважається особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (власником) або є посередником щодо такого права.

Якщо підсумувати, то кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути фізична особа, яка не тільки обов’язково володіє часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу компанії, але яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений Законом. Таку думку висловив Держфінмоніторинг, яка міститься в Протоколі засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських установ від 5 березня 2015 року. Також в Протоколі зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юридичної особи може бути і відсутній.

 

Де міститься інформація про кінцевого бенефіціарного власника?

А) Така інформація відображатиметься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР). При зміні даних інформація про це повинна буде також надаватися державному реєстратору та відповідним чином відображатися в ЄДР. Так, відповідно до Закону від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», уповноважена особа підприємства повинна надати для внесення до ЄДР, зокрема, таку інформацію:

* перелік засновників (учасників) юридичної особи;

* інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа;

* інформацію про структуру власності засновників — юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб.

Істотна участь – це пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї.

Доступ до вказаної вище інформації є відкритим для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади. Зазначена інформація повинна містити дані про прізвище, ім’я та по батькові кінцевого бенефіціарного власника, країну громадянства, серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

 

Б) Також інформація про володіння корпоративними правами повинна міститися в деклараціях про майновий стан чиновників. В ст. 46 Закону України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначений обсяг інформації, що підлягає декларуванню чиновниками. Зокрема, підлягає декларуванню інформація про цінні папери, акції, інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, а також інформація про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї. В декларації повинні бути зазначені найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, частка у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України).

 

Як отримати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника

1. Щоб отримати письмову інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, треба зробити запит встановленого зразка до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про надання витягу. За отримання такого витягу доведеться заплатити 0,05 розмірів мінімальної заробітної плати (ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).

2. Безоплатно можна отримати доступ до актуальних на момент запиту відомостей ЄДР через офіційний веб-сайт розпорядника ЄДР — шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування (розділ 4 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2015 р. № 466/5). На сайті у вільному доступі повинна бути доступна, зокрема, і інформація про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.

Мінімальна зарплата з 01.01.2015 р. встановлена на рівні 1218 грн., відповідно плата за офіційний витяг з ЄДР в 2015 році буде коштувати 60,9 грн. Але якщо ви згодні отримати витяг в електронному вигляді, то його вартість буде становити 75% від вказаної суми. Відомості з ЄДР надаються протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження запиту.

Увага!  Адреса офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тут. На час підготовки цієї Інструкції інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб на вказаному сайті ще не було. Очікується, що інформація з’явиться після 25 вересня 2015 року.

3. Декларації про майновий стан чиновників, де повинна міститися і інформація про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, можна буде знайти в Єдиному державному реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції. Передбачається, що доступ до цього реєстру буде відкритим на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Поки реєстр не сформовано, декларації чиновників треба шукати в інших джерелах – на офіційних сайтах відповідних державних органів, через запити тощо.
mizrakhigor.wordpress.com

ЯК ОТРИМАТИ ПОСВІДКУ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ розповів МІЗРАХ ІГОР

Питания отримання посвідки на тимчасове проживання турбує читачів нашої редакції.Ми звернулися до відомого юриста та політика Мізраха Ігоря Аркадійовича. 

 Ігоре Аркадійовичу, в нашу редакцію постійно поступають питання про те, хто може отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні і які документи для цього потрібні.

Посвідка на тимчасове проживання надає право іноземцю або особі без громадянства тимчасово проживати на території України на підставах, визначених українським законодавством. Основним законодавчим актом, що регулює відповідне питання, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Оформлення посвідки на проживання в України проводиться для іноземців та осіб без громадянства, які досягли 16-річного віку (у виняткових випадках оформлення посвідки можливо і для особи віком до 16-ти років – за наявності нотаріально засвідченої згоди обох батьків), та прибули в Україну:
* для працевлаштування;

* для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

* для роботи в релігійних організаціях;

* для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних підрозділів громадських (неурядових) організацій іноземних країн;

* для роботи в представницьких іноземних суб’єктах господарювання в Україні;

* для роботи у філіях або представництвах іноземних банків;

* для провадження наукової, культурної, освітньої діяльності; для участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів;

* для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації;

* з метою навчання;

* з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України або які мають тимчасову посвідку на проживання в Україні.

Для отримання посвідки на тимчасове проживання України особа має звернутися до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби і надати такі документи:

* заява встановленого зразка на оформлення тимчасової посвідки на проживання в Україні;

* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу «Д», копії сторінок паспорту, які містять особисті дані і візу;

* переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

* квитанція про сплату державного мита;

* клопотання приймаючої сторони про оформлення посвідчення про тимчасове перебування в Україні;

* 4 фотографії 3,5 х 4,5 см. на матовому папері;

* ідентифікаційний код (якщо є) — копія, завірена підписом власника;

* дійсний поліс медичного страхування.

Заява про надання посвідки на тимчасове проживання в Україні має бути розглянута протягом 15 робочих днів з дати прийняття уповноваженим органом документів від іноземця або особи без громадянства.

Посвідка на тимчасове проживання надається строком до одного року з можливістю продовження терміну. 

 

Іноземцеві або особі без громадянства може бути відмовлено у наданні тимчасової посвідки на проживання. Підставами для цього є:

* необхідність забезпечити національну безпеку або охорону громадського порядку;

* необхідність забезпечити охорону здоров’я, захист прав та законних інтересів осіб, що проживають в Україні;

* якщо паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

* якщо особа подала завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

* якщо було виявлено факти невиконання особами рішення суду або органів державної влади, уповноваженими накладати адміністративні стягнення, або якщо вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами;

* інші випадки, передбачені законодавчими актами України.

Іноземець або особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки має право оскаржити його шляхом звернення до Державної міграційної служби або до суду.

Важливо зауважити, що, згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», іноземець або особа без громадянства повинні протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Варто також наголосити на можливості проведення процедури обміну посвідки, яка має місце у разі:

* зміни прізвища, імені та по батькові іноземця або особи без громадянства;

* встановлення розбіжностей у записах;

* непридатності посвідки до користування.
 

Посилання: 

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251)

Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 р. № 681)
mizrakhigor.wordpress.com

С Днём юриста!!!!

Многоуважаемые юристы! Примите мои поздравления с нашим профессиональным праздником. Желаю, чтобы ваши глаза и сердце были так же слепы, как и у богини правосудия Фемиды, ведь вы оперируете законами, а не чувствами. Пускай же вашими верными спутниками будут объективность, последовательность, логичность и удача!Желаю, чтобы Конституция была путеводителем на работе, а Библия и законы мироздания — указывали правильный путь в жизни. Берегите здоровье и жизненную силу, пускай мир и спокойствие дарят самые родные люди. Всех земных благ!

  
Трудно бывает оставаться верным своему долгу, но наша работа и ваше призвание в отыскании справедливости. Пусть это приносит вам радость и удовлетворение от работы, которую вы делаете. Поздравляю!

Игорь Мизрах

Мизрах Игорь: повышение зарплат и пенсий в Украине-окончательные суммы выплат

Кабинет министров Украины в среду, 9 сентября, внес в Верховную Раду Украины проект Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2015 год» (о повышении прожиточного минимума и минимальной заработной платы).  
В эфире программы «10 минут с премьер-министром» 30 августа, Арсений Яценюк О повышении зарплат и пенсий Премьер отметил, что правительство искало возможности повысить эти выплаты уже с 1 сентября, и ему это удалось.
«Общий финансовый ресурс, который необходимо было найти для повышения заработных плат, пенсий и других социальных стандартов, составлял около 10 млрд гривен. И мы их нашли. В парламент вносится закон, который предусматривает увеличение социальных стандартов для почти 12 млн украинских граждан», — отметил Яценюк.
Он объяснил, кому на сколько больше будет платить государство.

«Начну с работников бюджетной сферы. Их около 3 млн. Учитель без категории получит дополнительно 470 грн, учитель высшей категории получит дополнительно 605 грн. Семейный врач будет дополнительно получать 453 грн, а медсестра — 304 грн. Работники социальной сферы и работники культуры также получат повышение. В частности, работники социальной сферы дополнительно будут получать 304 грн, работники культуры, например, библиотекарь — 348 грн», — сказал Яценюк. 
Также стал доступен текст документа Закона для ознакомления на сайте парламента с 10 сентября (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56415)
В частности, законопроектом предусмотрено установить размер минимальной заработной платы с 1 сентября на уровне 1378 грн. Итого, в целом он вырастет на 13,1%.
Размер должностного оклада работника I тарифного разряда Единой тарифной сетки планируется определить с учетом сохранения денежного разрыва между размером минимальной заработной платы и размером должностного оклада работника I тарифного разряда ЕТС, сложившийся в 2014 году (366 гривен). Другими словами, должностной оклад работника I тарифного разряда ЕТС с 1 сентября составит 1744 грн (вместо 1584 грн).
 

Кроме того, с 1 сентября 2015 года прожиточный минимум вырастет:
— на одного человека в расчете на месяц с 1176 грн до 1 330 грн;
— для детей до 6 лет с 1032 грн до 1167 грн;
— для детей от 6 до 18 лет с 1286 грн грн до 1455 грн;
— для трудоспособных лиц с 1218 грн до 1378 грн;
— для лиц, утративших трудоспособность: с 949 гривен до 1 074 гривен.
Учитывая, что прожиточный минимум в соответствии с Законом Украины «О государственных социальных стандартах и государственных гарантиях» является базовым государственным социальным стандартом, на основе которого определяются размеры основных государственных социальных гарантий, то с 1 сентября 2015 года также повысятся размеры пенсий и государственных пособий – госпомощи на детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, денежного обеспечения родителям-воспитателям и приемным родителям за предоставление социальных услуг в детских домах семейного типа и приемных семьях по принципу «деньги ходят за ребенком».

Так, размер минимальной пенсии вырастет с 949 грн до 1074 грн и, согласно пояснительной записке к законопроекту, будет касаться 7,5 млн украинских пенсионеров.
Кроме того, с 1 сентября повышаются на 13% минимальные ординарные (обычные) академические стипендии и социальные стипендии ученикам профессионально-технических училищ и студентам высших учебных заведений.
Ранее в Минфине признались, что перевыполнение доходной части бюджета-2015 позволяет поднять социальные стандарты даже до 18%.