Гіркий факт безпорадності держави…. Мізрах Ігор: «Існує безліч країн, де не існує дитячих будинків.  Серед таких країн США, Ізраїль, ОАЕ і багато інших. Але, на жаль, Україна не входить в цей список…»

Існує безліч країн, де не існує дитячих будинків. Серед таких країнСША, Ізраїль, ОАЕ і багато інших. Але, на жаль, Україна не входить в цей список.

Дитячі будинки України, це сумне видовище. Найчастіше вони знаходяться, далеко від густонаселених пунктів, зазвичай десь за містом. За рахунок цього діти, які ростуть в цих будинках, абсолютно ізольовані від зовнішнього світу. Вони замкнуті, і їхуявлення про життя складаються на основі того, що відбуваєтьсявсередині цього світу, що саме по собі є дуже небезпечним. Крімцього, дитячі будинки знаходяться як би не на виду. Чи не на очах у жителів великих міст, не на очах у людей, які добре забезпеченіфінансово і могли б хоч якось допомогти їм. Таким чином основнамаса людей знає про існуючу проблему лише теоретично, не вдаючись у подробиці і не беручи участі в житті цих дітей.

#ЗАКОНИ

«Завданням законодавства про охорону дитинства є розширеннясоціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав і законних інтересів дитини в Україні» — твердить закон, але чи так є насправді? В Україні зареєстровано понад 73 тисяч дітей-сиріт. Цифра нереально велика, однак якщо вчитатися в конституцію, то нашим сиротам немов нічого бояться:

«Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майновогостану, стану здоров’я і народження дітей і їх батьків (або осіб, які їхзамінюють) або будь-яких інших обставин, що мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовимиактами ».

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правовоїдопомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав, на підставах і в порядку, встановлених законом, що регулює наданнябезоплатної правової допомоги.

Основні принципи охорони дитинства та державну політику в ційсфері визначає Верховна Рада України шляхом затвердженнявідповідних загальнодержавних програм.

Проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробкуі здійснення цільових загальнодержавних програм соціальногозахисту та поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчоївлади в цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. ЩорічноКабінет Міністрів України звітує Верховній Раді України про стан демографічної ситуації в Україні, становище дітей та тенденції йогозміни в ході впроваджених соціально-економічних перетворень.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:

 проведення державної політики в сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програмполіпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері;

 розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

 вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановленняопіки та піклування, створення інших передбачених законодавствомумов для виховання дітей, внаслідок смерті батьків, позбавленнябатьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захистуособистих і майнових прав і інтересів дітей;

 організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливимиосвітніми потребами, які навчаються в спеціальних і інклюзивнихкласах, і учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям «;

 можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому в порядку і розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, і передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;

 вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітямта сім’ям з дітьми відповідно до законодавства;

— контроль за дотриманням в ігрових залах, комп’ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей;

 інших засобів з охорони дитинства, віднесених до їх компетенціїзаконодавством України.

Ось, що думає з цього приводу наш експерт, Ігор Мізрах: «Дитячібудинки  це індикатор зрілості суспільства і рівень розвиткудержави, наявність дитячих будинків в наш час має стоятиголовним питанням у будь-якої держави, яка рухається до демократії».

 НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ зареєстровано понад 73 ТИСЯЧ ДІТЕЙ-СИРІТ. Ця цифра без урахування дітей, які перебуваютьна окупованих територіях.

Такі дані повідомив заступник директора Департаменту з захиступрав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політикиВолодимир Вовк.

«За даними офіційної державної статистики, на 1 січня 2016 в Україні (без урахування окупованих територій сходу і Криму, де теж залишилися наші діти-сироти, і вони повинні входити в статистику) 73 тис. 182 дітей-сиріт. З них в Донецькій області — 4 тис. 709, у Луганській — 1 тис. 432 дитини », — зауважив Вовк.

За його словами, від загальної кількості лише 20-30% — це дітисироти, всі інші  це діти, які мають батьків, але вони булипозбавлені батьківського піклування.

Із загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування, близько 53 тисяч знаходяться під опікоюнайближчих родичів, в інтернатних установах залишаються близько6 600 дітей, 25 тисяч дітей — з сімей, які опинилися в складнихжиттєвих обставинах і не можуть виховувати дітей, 18 тисяч дітейможуть бути усиновлені.

«Протягом минулого року 1 тисячу 868 дітей були усиновлені, тобтолише 10% від потреби. Національне усиновлення значно переважаєнад міждержавним«, — додав Вовк.

 

Нагадаємо, зі столичного бюджету виділять 3 мільйони гривень. Таким чином, київські дитячі будинки сімейного типу незабаромотримають автомобілі.

Крім цього, в рамках програми «Діти. Сім’я. Столиця« вже виділили3 млн грн на придбання квартир для будинків сімейного типу та 600 тис. Грн на ремонт і покупку меблів. Нові будинки вже скоро почнуть приймати нових мешканців.

 

#МАЙБУТНЄ

У Канаді придумали чудову ідею  об’єднати «Будинку для людей похилого віку» з «Дитячими притулками». Результат перевершиввсі очікування. Люди похилого віку знайшли люблячих онуків, сироти вперше відчули, що таке батьківська любов і турбота.

Лікарі констатували поліпшення всіх життєвих функцій у літніхлюдей, палаючі очі, і сильний інтерес до життя. До появи дітей з притулку, люди похилого віку швидше були схожі на мумії з вимерлими очима. Діти ж вперше скинули скутість, страх, невпевненість, смуток, і перетворилися в звичайних гучнихневгамовних дітей. Одні знайшли сім’ю, якій у них ніколи не було, інші знову відчули тепло рідного дому, заповненого онуками. Прекрасне рішення розумних людей, які розуміють, що потрібнодітям з притулку і самотнім людям похилого віку.

«Важливо не просто надавати фінансову і моральну підтримкунеблагополучним сім’ям, але також і пояснювати їм, що дитина — не тягар, а найсильніший внесок у міцне майбутнє» — переконаний наш експерт, Ігор Мізрах — «Подивіться на арабські країни, у них, в цьому сенсі є чому повчиться. Там немає сиріт! Там все відповідаєза всіх і кожного! Точно, як в книзі «Маленький Принц» Сент-Екзюпері: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили», так є і в реальному житті».

До України подібна ідея ще не дійшла, але оскільки наші державитісно дружать, і ми теж цілком можемо надіявся на світле майбутнє!

В Україні планують до 2023 року замість дитбудинків організуватипаліативної-реабілітаційні центри, дані центри нададуть допомогувсім дітям незалежно від їх соціального статусу і віку.

Зараз відомство працює над тим, щоб діти росли в сім’ях, а потреба в дитячих будинках відпала до 2020 року.

На даний момент держава надає паліативну допомогу на рівнівідділень лікарень. Проте наголошується, що це ресурсу недостатньо, оскільки в Допоможіть врятувати життя 70 тисяч.

 

В Україні працює 751 заклад з інституційного догляду і вихованнюдітей. З більш ніж 100 тисяч дітей, які проходять лікування в цихзакладах, лише 8% мають статус дітей-сиріт.

«Дитячі будинки болюче питання для країни. Найстрашніше, щопитання навіть не в тому, що від дітей відмовляються їх біологічні батьки, а причина, чому люди так поступають. І, на жаль, часто причини фінансового характеру стають сему виною. Тому, звичайно ж, держава повинна в першу чергу думати про економіку країни, про програми, які допомагали б молодим батькам, матерям одиначкам, малозабезпеченим сім’ям. Якщо ми не будемодопомагати своїм, українським, дітям, ми не зможемо потім ними пишається, як нашим світлим майбутнім. Тому що вже на сьогодні дуже велика кількість українських дітей всиновлюють іноземці, тобто наш найсильніший генофонд вивозиться з країни, а це сумно»- коментує Ігор Мізрах.

Ігор Мізрах

Ексклюзивно для журналу РЕЙТИНГ

Посилання на сайт: https://ratingua.net/

Посилання на сторінку fb: @ratingnewsmagazine

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s