Архив за месяц: Декабрь 2016

Потрясающе остроумные одностишья Haтальи Резник

* Как жаль, я Вам теперь не по карману…

* Ты шкаф большой, но антресоль пустая.

* Вы с этим умным видом даже спите?

* Гляжу, Вы лирик с матерным уклоном…

* А в письмах Вы казались мне стройнее…

* “Нахал!”- совсем не значит “Прекратите!»

* Нет, не любил… Но как совокуплялся!

* Да, ты по-крупному умеешь мелочиться…

* Наш кот не гадит в туфли – он брезгливый.

* Да, невесёлым получился некролог.

* Быть честным хочется… Но меньше, чем богатым.

* Честь девичью блюла. Но не со всеми.

* И жить не хочется, и застрелиться лень…

* К чему Вам в вашем возрасте здоровье?

* Как говорится, победителей не садят…

* Не надо инсценировать раздумья.

* Сейчас я расшатаю Вам здоровье!

* Украсьте мир отсутствием своим…

* О, как не вовремя порой приходит время!

* А быть моим врагом — врагу не пожелаю!

* Я Вас пристрою в лучший из миров…

* Хотел уж уходить, но тут опять налили.

* Ты думал? А Минздрав предупреждал…

* Ты правда глупый или это имидж?

* Я от судьбы уйти хотела. Не судьба.

* Еще вчера сегодня было завтра.

* Контрольный выстрел Вас бы не испортил.

* У нас была лишь сотовая связь.

* Я всё отдам, но где мне это взять?

* Путь к сердцу на желудке оборвался.

* Любить до гроба? Это я устрою…

* Идут года, мне все еще за тридцать…

* Я выгляжу неплохо, но не часто.

* Я стою дорого, особенно в одежде.

* Какие это деньги? Это сдача!!!

* Я сражена… Не наповал, но на пол.

* Мужчины косяком — и мимо, мимо…

* Ума палата с крышей набекрень.

* Зачем мне талия? Я замужем теперь!

* Жизнь — это дар. Но лучше бы деньгами.

* Как идиот, Вы были безупречны.

* Большому кораблю – большие в трюме крысы

* Я в браке третий раз. Опять попался брак…

* Уйду в политику. Там руки мыть не надо.

* Нет вкуса? У меня?! А вы лизните!

* Я всех умней, но это незаметно.

* Хотелось бы кому-нибудь хотеться…

* Гиппопотам – как много в этом звуке!

* Национальность у меня не очень…

* Не вас ли стриг безрукий парикмахер?

* Хотелось бы чуть-чуть всемирной славы…

* Под шубой оказалась не селедка.

Безкоштовна земля — 2, 28 га: як отримати і чому це варто робити зараз


Обзавестися ділянкою землі можна в будь-якому регіоні країни, але експерти попереджають: роздавати довго землю держава не буде
Кожен повнолітній громадянин України має право безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гараж, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку. За словами експертів, держава не роздаватиме довго землю. Ми дізналися, як отримати належну за законом ділянку і чому українці не поспішають приватизувати землю.

Скільки землі можуть отримати українці

З досягненням 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно отримати п’ять ділянок землі. В цілому можна безкоштовно приватизувати 2,28 га.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, держава може передати громадянинові не більше двох гектарів для ведення особистого сільського господарства, для ведення садівництва – не більше 0,12 га. На будівництво житлового будинку в місті і селах виділяють різні площі землі, в селі можна одержати не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, а в місті – 0,1 га. Для дачного будівництва в законі передбачено не більше 0,1 га і для гаража – не більш 0,01 га. Безкоштовно приватизовувати можна кожну з видів ділянок тільки один раз, незалежно від того, чи є земля у членів родини.


Куди звертатися

Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни і це не залежить від місця проживання. Для її приватизації необхідно знайти вільну ділянку. Залежно від того, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району, до тих органів самоврядування і потрібно звертатися. Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту, потрібно йти до територіального відділення Госгеокадастру – зазвичай це землі для ведення садівництва або особистого сільського господарства. Сама земля нічого не коштуватиме українцеві, але оформлення документів зажадає витрат.

«Землю отримати можливо, але на це потрібно виділити певну суму. В принципі, земельну ділянку можна приватизувати за 3-5 тисяч гривень. І це не хабар, а витрати на землевпорядника, який повинен розробити технічну документацію», – зазначає юрист із земельних питань Кирило Левтеров.

Процес приватизації землі – не простий через бюрократизації. Перш ніж отримати Свідоцтво про право власності на ділянку, доведеться побігати по кабінетах чиновників.

«Приблизно весь процес може зайняти від шести місяців до двох років. Хоча насправді, цей процес повинен займати менше, наприклад, для учасників бойових дій на Донбасі найкоротший термін – 45 днів. Все дуже залежить від швидкості бігу за чиновниками», – додає юрист.

Але перш ніж звертатися, необхідно конкретно знати, де знаходиться земля і чи вільна вона. Найпростіше знайти ділянку в селі, ніж в місті.

«У селах значно простіше отримати землю, ніж в місті. Все дуже залежить від ліквідності землі – чим менше ліквідна земля, тим простіше її отримати», – радить юрист із земельних питань Кирило Левтеров.

Перевірити, чи вільна земля, можна: на сайті «Публічна кадастрова карта України», відправити офіційний запит про надання публічної інформації до місцевих органів влади або Госгеокадастру.


Процедура отримання землі
Знаючи, яка ділянка вільна і чи можна її приватизувати, потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування. У ній повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки, її цільове призначення. Також необхідно прикласти до нього карту або графічний малюнок, де зазначено місце розташування землі. Згідно із законом розглянути заяву повинні протягом місяця.

Отримавши згоду сільради або мерії, можна починати розробку проекту щодо відведення землі. Цим займається землевпорядна організація – за їхні послуги доведеться заплатити від 2000 до 10000 грн. Сама розробка технічної документації землевпорядниками може зайняти від півроку до року часу.

Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Госгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Зазвичай це робить землевпорядна організація, з якою укладався договір. Якщо всі документи в порядку і проект складений правильно, в перебігу двох тижнів кадастровий реєстратор видає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

З цієї випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землі – місцевих ради або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього рада чи адміністрація приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення.

Щоб отримати останній документ – свідоцтво про право власності на земельну ділянку, потрібно звернутися із заявою про держреєстрацію до Укрдержреєстру або до реєстратора Госгеокадастру. Заява може розглядатися протягом 14 днів.

Чому українці не йдуть за землею
За словами експертів, після прийняття Земельного кодексу, який гарантує право кожного громадянина на землю, першу хвилю бажаючих приватизувати ділянку зупинила бюрократія, яка в підсумку породила корупцію і міфи про те, що отримати землю законним шляхом неможливо. За словами юриста із земельного права Кирила Левтерова, на практиці дев’ятьом з 10 не вдається пройти весь процес від початку і до кінця, і приватизувати землю.

«Система приватизації, яка сформувалася на початку 2000-х, передбачала, що в Україні є велика кількість землі. Як і будь-яка адміністративна процедура, де розпорядником є держава або місцеві органи влади, вона швидко призвела до збільшення бюрократичних процедур. Бюрократія і складності збили першу хвилю бажаючих приватизувати. Ну і земля тоді нічого не коштувала. Потім земля поруч з містами стала набирати в вартості і бюрократичні процедури стали корумпованими, оскільки земля – обмежений ресурс, тим більше в місті», – зазначає юрист із земельного права Кирило Левтеров.

За словами юриста, корумпованість і відбила у людей бажання приватизувати землю, поки нею розпоряджається обмежене коло чиновників. Єдина група, від якої чиновники бояться вимагати хабар, – учасники війни на сході України. Але і їх чиновники часто заплутують.

«Ветерани, які до мене телефонують, вони зневірилися отримати землю. А насправді вони зробили елементарні помилки з самого початку через те, що їх ніхто не проконсультував і місцеві органи влади якраз зацікавлені, щоб жодної землі не видавати. Вони намагаються всіляко заважати і відмовляють навіть елементарно підказати», – додає експерт.

Слівд зазначити, що саме учасники бойових дій звернули увагу українців на те, що можна отримати землю безкоштовно.

«Після того, як вони почали масовий процес приватизації землі, підтягнулися і решта українців. Починають розбиратися і пробувати приватизувати ділянки. Ще чотири роки тому, люди навпаки дивувалися, коли дізнавалися, що можна отримати землю безкоштовно», – розповідає юрист проекту «Правова консультація» Юрій Усманов.

Роздачу землі можуть припинити

За словами експертів, роздавати довго землю держава не буде. Рано чи пізно в Україні повинна пройти земельна реформа і земля стане повноцінним товаром. За словами Кирила Левтерова, після реформи зникнуть і проблеми з корупцією.

«Не можна з одного боку безкоштовно роздавати землю, а з іншого розуміти, що вона може бути у вільному обігу. Якщо Україна вийде на наступний рівень земельної реформи, можлива ситуація, за якої безкоштовне отримання землі може бути нарешті припинено. Хочеш землю, будь ласка, купуй, а далі продавай або користуйся і плати податок. Звичайно, розмови щодо скасування приватизації йдуть і, можливо, це нас чекає найближчими роками. Але всі наші земельні питання можуть бути вирішені, коли земля стане товаром – це моє глибоке переконання. Як наслідок, не зовсім логічно буде існування приватизації «, – говорить юрист.

Вже з наступного року роздавати землю можуть припинити, відзначає юрист правозахисної групи «Варта» Юрій Кравець. За його словами, вже навіть є законопроекти зі змінами до земельного законодавства, яке скасовує виділення ділянок безкоштовно.

«2017 року, думаю, будуть внесені зміни до статті 121 Земельного кодексу України, яка чітко регулює норми безоплатної приватизації. Є два проекти: один передбачає повну ліквідацію права на землю, а другий передбачає обмеження, тобто надання землі окремим пільговим категоріям. Імовірність, що з 1 січня 2018 року таку можливість зникне, – дуже велика», – розповів Юрій Кравець.

Слід зазначити, 6 жовтня цього року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року. Розробники законопроекту вважають, що цього часу буде достатньо для того, щоб парламент встиг розробити і прийняти земельну реформу.

Мизрах Игорь рассказал о том, как оспорить штраф полиции выписанный на месте остановки

Все штрафы выписанные сотрудниками патрульной полиции на месте остановки транспортного средства могут быть отменены в суде из-за нарушения процедуры рассмотрения дела. При этом, абсолютно не важно, был ли сам факт нарушения ПДД или нет. Одно лишь то обстоятельство, что полиция рассмотрела дело на улице — уже является веским основанием для подачи иска в суд. В этой статье, известный юрист и политик Мизрах Игорь, детально разъяснит нормы законодательства относительно составления искового заявления.
26 мая 2015 года Конституционный суд Украины запретил ГАИ выписывать штрафы на месте остановки автомобиля. КСУ указал — что составление протокола и постановления это две разные стадии административного производства между которыми должен быть временной интервал. Одновременное вынесение протокола, а потом сразу и постановления — является нарушением норм КУпАП, прав граждан, а потому, такие штрафы не могут считаться законными.

Однако, в последующем, Верховная Рада Украины изменила редакцию ст.258 КУпАП и предоставила право новым патрульным полицейским вообще не составлять протоколы за нарушение ПДД, а сразу выносить постановления (штрафы) на месте остановки автомобиля. При этом, народные депутаты не внесли изменения в другие статьи КУпАП, что привело к несогласованности новой редакции ст.258 по отношению к другим статьям Кодекса, которые регламентируют процесс рассмотрения дела. Это и дает лазейку водителям в суде.
В решении КСУ от 26.05.2015 говорится, что «словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. «Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення»

В нынешней редакции ст.258 КУпАП говорится так: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу».

Итак, КСУ разъяснил, что словосочетание «на місці вчинення правопорушення» и «за місцем його вчинення» имеют разное значение. Первое означает — на месте где было совершено нарушение ПДД, а второе — место где расположено Управление патрульной полиции того населенного пункта, где было совершено нарушение ПДД. Обращаем внимание, что ст.258 КУпАП обязывает патрульного полицейского выносить постановление согласно требований ст.283 КУпАП. Это ключевой момент.

В статье 283 КУпАП указывается следующее: «розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі». Итак, чтобы постановление было вынесено, сотрудник полиции сначала должен рассмотреть административное дело (изучить доказательства, показания свидетелей, пояснения обвиняемого, документы, позицию адвоката и т.д). Постановление не может быть вынесено без рассмотрения, иначе — такое постановление будет считаться незаконным.
А теперь главный вопрос — где полицейский должен рассмотреть дело? В ст.276 КУпАП черным по белому написано, что «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.». А как мы уже выше указали, словосочетание «за місцем його вчинення», согласно решению КСУ, означает «місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу». То есть, рассматриваться дело о нарушении ПДД может ТОЛЬКО в здании соответствующего управления патрульной полиции.

Получается интересная ситуация: сотрудник полиции может выписать постановление на месте остановки автомобиля. Но, полицейский не может выписать постановление без рассмотрения дела. А дело рассматривать полицейский может только в Управлении полиции. Если же полицейский рассмотрит дело на дороге или не рассмотрит его вообще — это и есть самым главным основанием для отмены штрафа. Этой лазейкой может пользоваться каждый водитель вне зависимости от того — нарушил он или нет.
Исковое заявление необходимо модифицировать под конкретное дело с указанием конкретных обстоятельств. Если полицейский не предоставил доказательств нарушения, это также необходимо указать в иске. Отсутствие доказательств — это отдельное основание для отмены штрафа. В совокупности — отсутствие доказательств и нарушение процедуры рассмотрения, являются отличным аргументом для судьи удовлетворить иск против полицейского.

Как известно, ранее Народные депутаты Украины сделали «подарок» населению. С осени 2015 года, чтобы подать иск в суд против представителя власти, нужно заплатить 0,4 размера минимальной заработной платы. На сегодня минималка составляет 1450 грн. Таким образом — судебный сбор равен 580 грн. Эта цифра более чем в два раза превышает обычный штраф за нарушение ПДД в размере 255 грн. Многие водители отказываются обращаться в суд именно из-за огромного судебного сбора.
Однако, не многие знают, что судебный сбор за отмену штрафы полиции платить не нужно. 23 января 2015 года Пленум Высшего Административного суда Украины принял следующее решение:

«Відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита… Припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір. Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір»».
Таким образом, водителям нужно не боятся, а смело подавать иски в суд на новых полицейских без оплаты судебного сбора. Конечно, бывает так, что районные судьи не хотят выполнять решение Пленума ВАСУ. Но, это не повсеместная практика и решения райсудов об отказе открывать производство могут быть успешно оспорены в апелляционной инстанции. Главное в этом деле не сдаваться и добиваться своего. Сотрудники патрульной полиции как раз и рассчитывают на то, что водители будут лениться ходить в суды.
По мнению Мизраха Игоря Аркадьевича, данная схема должна остановить бездумное вынесение патрульной полицией штрафов за незначительные нарушения ПДД. На сегодняшний день, полиция полностью повторяет ГАИ, которая в 2008-2009-м, устраивала облавы на водителей набивая количество штрафов за мелкие нарушения. Например — нарушение правил парковки. Такая деятельность ГАИ вызвала огромное количество судебных исков. После этого, ГАИ успокоилась.

Новая же патрульная полиция еще не вкусила радости от бесконечных судебных процессов. Позиция тут простая — полицейский отнимает время водителя за незначительное нарушение ПДД, значит и водитель может отнять у полицейского время за нарушение решения Конституционного суда и КУпАП. В любом случае, подавать или не подавать в суд — каждый решает сам для себя. Мизрах Игорь лишь дает инструмент защиты своих прав. А защищать или нет — это уже личное дело автомобилистов.

ДУША

Ты сшей одежду для души, ведь ей неловко,

Её знакомые давно форсят в обновках,


На ком-то шаль из равнодушия с камнями,

На ком-то злоба и двуличие с шипами.
А кто-то платье сшил вечернее из лести,

Кому-то нравится носить наряд из мести,

А ты одета в простоту и сострадание,

Они не в моде и остались без внимания.
Ты в детстве платье из доверия любила,

Твоя душа его с годами износила,

Оно теперь трещит по швам и стало тесно,

Но зло и зависть для души не интересны.

.

Зачем пытаться не свою носить одежду?

Взамен сомнениям примерь к душе надежду,

Наряд из сплетен, как костюм для маскарада,

Фальшивых масок на душе совсем не надо.
Пусть лучше совесть, чем пустые обещания,

Пусть лучше платье из любви и понимания,

Чем мини-юбка, что из выгоды пошита,

А лучше душу оставляй совсем открытой.

.

Души наряд ты не спеши менять по моде,

Чужой совет по стилю, вряд ли ей подходит,

Наряды душу, без сомненья украшают,

Но без души одежда роли не играет…

Как хочется на склоне лет купить в обратный путь билет

Как хочется на склоне лет

Купить в обратный путь билет.

Где ни следа от седины,

И где морщины не видны, 

Где молодость и блеск в глазах,

След поцелуя на губах.

И расставанья — до утра,

Крик мамы: «Дочь, домой пора!»

Когда на пляже целый день 

Валяться было мне не лень.

А на Жемчужине-Байкале

С КАКИМ восторгом отдыхали!!!

Походы, песни у костра…

Как будто было все вчера.

На демонстрации ходили…

Мы это время так любили.

И за брусникой… с дедом… в лес,

Где сосны — ростом до небес!

В подвале — рыжики из бочки,

То были ЛУЧШИЕ грибочки!

А «химия» и «Е», «Е», «Е»…

У нас их не было в еде.

И одного мне не понять:

Где касса? Чтоб билет мне взять…

Нет кассы!!! Вот мне и ответ —

Пути в ОБРАТНО тоже нет!