Маэстро Владимир Гришко и Игорь Мизрах- новый творческий тандем!

Великий МАЭСТРО, достояние нашей страны -Владимир Гришко! Как я рад сегодняшней встрече! Каждое общение с таким творческим человеком- это всегда заряд энергией и ощущение гордости за то, что у нас в стране есть такие люди.

Это единственный украинский оперный певец, который 44 раза исполнял главные партии в Метрополитен-опера в Нью-Йорке. В его послужном списке – дуэты с Лучано Паваротти, Андреа Бочелли и Монсеррат Кабалье.

А сегодня Маэстро у меня в гостях.

Мне приятно, что Владимир дал согласие исполнить дуэтом песню. Для меня это большая честь.

Так что, ожидайте скоро новую творческую совместную работу!

И конечно же спасибо за подаренный диск!

На протяжении длительного времени о новых достижениях и успехах народного артиста Украины, лауреата Национальной премии им. Т.Шевченко и многих престижных конкурсов Владимира Гришко украинская публика узнавала из зарубежной прессы или из Интернета. Певец постоянно находился за границей, выступал на лучших оперных площадках мира. Но с недавнего времени Владимир начал активно выступать в Украине. 

Владимир Гришко: После 20 лет своей творческой карьеры и путешествий хочу официально заявить, что я вернулся. Хотя у меня никогда не было мысли покинуть Украину навсегда. Постоянно свою силу я черпал здесь, желал быть рядом с родиной. И это не высокие слова. Повидав многое, поработав с лучшими дирижерами и режиссерами мира, такими как покойный ныне Питер Устинов, великий Дзеффирелли, Андрон Кончаловский, Ливайн, Гергиев, Армильято, и с бесчисленным множеством прекрасных певцов, сегодня я чувствую, что должен что-то делать здесь, на этой земле. Что же тянет в Украину? Во-первых, огромный творческий опыт, которым я в свои 38 лет испытываю желание и необходимость поделиться и передать новому поколению певцов. Во-вторых, большие демократические перемены, происходящие сейчас в нашей стране. Поэтому я дал ряд концертов в Европе в поддержку демократии в Украине. И самое главное, я назначен советником Президента Украины по культуре и ценю оказанное мне высокое доверие. Поэтому у меня сейчас очень много работы, и я приложу все силы, чтобы правильно и легко, никого не травмируя, не обижая и не унижая достоинство наших артистов и руководителей театра, помочь великому украинскому искусству.

ИГОРЬ МИЗРАХ

МІЗРАХ ІГОР: Як подолати проблему бездомних тварин? Хто це може і має зробити?

Прогулюючись красивими вулицями українських міст ми часто зустрічаємо  «братів наших менших», які є невід’ємною складовою людського життя. Звісно, приємно спостерігати коли бачиш, як людина дбає про свого домашнього улюбленця:  вигулює його, грає з ним, ласкаво гладить, дивиться на нього, як на одного із членів сім’ї. Спостерігаючи за такою дружбою людини і тварини багато кого часто охоплюють позитивні емоції і внутрішній спокій. Дійсно, маленький друг для багатьох із нас є не просто домашньою твариною, а чимось набагато більшим – членом родини, розрядником, частинкою нас, що ніколи не зрадить.

Та часто такі позитивні емоції і душевну гармонію може перекреслити одна зустріч – зустріч із агресивним представником тварин, які мали б жити в домі люблячого господаря, але, нажаль, змушені тинятись вулицями населених пунктів у пошуках їжі, щоб бодай вижити. Мова йде про бездомних тварин, яких в Україні величезна кількість. 

Сьогодні невідомо, скільки бездомних тварин проживає на вулицях наших міст. Та за статистикою в цьому питанні, нажаль, Україна також знаходиться в лідерах. І якщо зараз не почати вирішувати проблему бездомних собак та котів, то невдовзі безпритульні хвости можуть збільшити свою популяцію до плачевної кількості. Однією із найголовніших причин великої кількості тварин є відсутність законодавства, що могло б стати на заваді людям робити аморальні вчинки по відношенню до тварин. Так, в нас є  Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження(https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3447-15) » та він не ефективний. Правильне поводження з тваринами треба популяризувати, а людей які вчиняють наругу над братами нашими меншими треба жорстко карати. Наруга – це не тільки фізичне знущання, сюди варто додати й ганебні викидання тварин на вулицю. Адже в Україні тварин викидають повсюдно  і ніякого покарання за це не передбачено.

Не рідко трапляється так, що бездомні тварини проявляють агресію і нападають на людей. Їхня присутність на вулицях практично не контролюється службами, які мають цим займатися, тож відповідальних знайти майже нереально. Як наслідок в Україні за справу взялись догхантери, які займаються стихійним винищенням бродячих тварин. Найчастіше вони вдаються до відстрілів та отруєння медикаментами. Та діяльність цих «мисливців» — це дуже жорстоке і антигуманне поводження з тваринами. То що ж робити? … І хто має вирішити цю проблему? …

Найперше хочеться відзначити, що в нашій державі є немало волонтерів, які намагаються владнати питання хоч якось, а саме: збирають кошти для приватних притулків, проводять акції на захист тварин, шукають господарів для хвостатих і .т. д. Проте, щоб був результат, починати слід негайно. І цим має займатися держава, а не окремі ентузіасти. А держава згідно вищезгаданого закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» повинна створювати притулки для бездомних тварин – так сказано в статті 15.

Та, чесно говорячи, притулки зможуть вирішити проблему лише частково. То що далі робити? Можна глянути, що каже стаття 16 цього Закону, а в ній написано: «Регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування – методами евтаназії». 

Звісно, стерилізація також частково вирішує цю глобальну проблему, адже так зменшується гормональний статус. У тварини немає статевого поклику і, відповідно, «знімаючи» статевий поклик тварини, знімається і сама агресивність. Та зменшити кількість агресивних особин – це також не масштабне вирішення. В цій статті Закону також згадано про евтаназію, та ми розвинута країна, а тому її краще, і навіть потрібно використовувати до хворих тварин або до тих які можуть переносити певні інфекції. 

Відловлювати собак, розподіляти по притулках,  присипляти, стерилізувати – це все рівно не повневирішення проблеми. Щоб раз і назавжди побороти засилля бездомних тварин має бути цілий ряд чітко пророблених дієвих методів, які тільки в сукупності дозволять добитись ефективного результату. Та щоб результат дійсно був, потрібно, щоб всі: чиновники, депутати, простий народ розуміли тільки разом це можна вирішити. Дальше я по пунктах опишу план дій до подолання цієї важливої всеукраїнської проблеми. І так: 

1) Законодавчо визначити яке Міністерство має взяти під опіку це питання. Адже на даний час дійсно знайти відповідального не реально. А так, як мінімум, буде з кого спитати. 

2) Законодавчо закріпити у всіх місцевих самоурядуваннях виділення коштів на боротьбу із цією проблемою, до прикладу: для можливої побудови притулків, і проведення стерилізації. Створити програму дешевої стерилізації для власників домашніх улюбленців. Це можна проводити як на місцях, так і створити мобільні виїзні групи, що дасть ефективніший результат. Усипляти тварин в крайніх випадках, що спричинені інфекціями, епідеміями, тощо. Щодо притулків: в кожному місті їх побудувати буде складно, тому потрібно створити схему для найдоцільніших місць де вони мають бути. Тобто, зробити так, щоб, умовно, один притулок знаходився в межах не більше 70-100 км до найдальшого населеного пункту. 

3) Провести повну  реальну  реєстрацію  домашніх улюбленців. Надати господарям  при первинній реєстрації посвідчення,  а  для собак ще й відповідний розпізнавальний номер,  що  кріпитиметься до ошийника. Найкраще взагалі це все комп’ютеризувати і при реєстрації тварині кріпити чіп, який у певному випадку можна зчитати або й відслідкувати.  Для новопридбаних тварин встановити час господареві для реєстрації в межах одного місяця. У випадку гибелі тварини письмово або за допомогою електронних носіїв повідомити відповідну регіональну структуру. В ідеалі – найкраще, щоб загиблих тварин оглядав ветеринар і згодом їх піддавали кремації. Адже стихійні захоронення можуть нести загрозу здоров’ю людей. Реєстрація призведе до підвищення  культури поводження з домашніми тваринами.

4)  Провести повну реєстрацію та огляд всіх безпритульних тварин. В цей же час також провести стерилізацію і вакцинацію особин. Тварин чіпувати для можливого подальшого відстеження. Адже не рідко буває, що тварин травлять, а їхні трупи розкладаються неподалік скупчень людей, що також може нести згубний характер для людського здоров’я. За допомогою чіпів можна буде відслідкувати, що певна особина нерухома довгий час, що спонукатиме відповідні організації зайнятись їх кремацією.

5) Після повної реєстрації домашніх і бездомних тварин стабільно і безперебійно вести облік особин. 

6) Законодавчо посилити відповідальність за знущаннянад тваринами, закріпити сувору відповідальність для тих хто викидатиме тварин на вулицю. Ввести штрафи, якщо господар у відведений час не повідомить відповідну службу про загибель тварини. Людина повинна нести відповідальність за приручених друзів наших менших. 

7) Максимально звести до нуля стихійне та домогосподарське розведення безпорідних тварин, а власників, що займаються розведенням породистих особин зобов’язати проводити щеплення та стерилізацію. Крім того при передачі тварини іншому господарю повідомляти, що тварина змінила власника. 

8) Створити державну програму з освітньо-просвітницької діяльності щодо поводження з тваринами. За допомогою соціальних реклам прищіпати людям гуманне ставлення до домашніх улюбленців. Також проводити різноманітні акції для того, щоб люди брали до себе тварин із притулків. Для таких громадян можна ввести певні бонуси, наприклад в Києві: за такий добрий вчинок нового господаря можна нагородити 3-місячним безкоштовним проїздом в метро, і тому подібне…

9) Створити сайт відповідальної структури, куди може звернутись охочий громадянин для можливого підбору для себе тварини з притулку. Також сюди люди можуть повідомляти про знущання  людьми над тваринами. Крім цього при інформації про можливих агресивних безпритульних тварин буде гаряча лінія для максимально швидкого реагування. 

Підводячи підсумок варто зазначити, що тільки комплекс всіх дій дасть високий результат. В першу чергу повинно бути цільове фінансування без корупційних розкрадань. Для ефективності роботи можна залучати волонтерів. Також можна до цього залучати студентів ветеринарних закладів освіти. Саме від молодих та енергійних студентів може прийти найбільша допомога. 

Проблема безпритульних тварин є дуже болючою, тому в цьому питанні часу гаяти не потрібно. І чим швидше це зрозуміють чиновники та прості люди, тим менше постраждають тварини, іа ми зможемо зекономити сили, час та кошти. Тому всі кому ця тема не байдужа робіть свої можливі кроки для її вирішення. 

МІЗРАХ ІГОР

 

Мизрах ИГОРЬ: Нужно узаконить кладбище для животных. К чему могут привести стихийные кладбища домашних любимцев?

Большинство людей в своей жизни имела или имеет домашнего любимца, который часто становится верным другом, помощником, неотъемлемой частью бытия. Ранее к числу «братьев наших меньших» в основном принадлежали коты, собаки, попугаи. А в наше время никого не удивишь игуаной, питоном, белкой, норкой, енотом, шимпанзе, и т. д. Кроме того, еще в недалеком прошлом, большинство людей не решались содержать какую-то живность в городской квартире.

Современный мир принес в нашу жизнь много изменений, в том числе и то, что мы все больше стали искать дружбу в маленьких созданиях, которые не предадут, а не обманут, не вонзят «нож в спину», которые верно будут ждать с работы, тихо выслушают. Те, которые в любой ситуации будут смотреть любящими и благодарными глазами. Мы же взамен стараемся сделать жизнь своих меньших друзей комфортной и беззаботной. Но, как бы мы ни старались приходит момент, когда мы вынуждены попрощаться с любимцами навсегда. И в такое время все, а особенно жители городов, сталкиваются с огромной проблемой: «Как и где похоронить домашнего любимца».

Конечно, найдутся и те, которые на тему захоронений животных реагируют негативно, и отзываются в стиле: «Это же не люди, чтобы их хоронить …». Но они очень ошибаются… У большинства из них захоронения ассоциируется с церковными обрядами, крестами над могилами и др. В реальности тема захоронений домашних животных таит в себе более глобальный характер, к этому вопросу нужно относиться крайне серьезно и ответственно. В большой степени неправильные захоронения могут негативно влиять на здоровье и жизнь людей, а это уже далеко не шутки. Кроме того нужно добавить реальный факт полной бесчувственности и безответственности граждан, которые просто выбрасывают трупы животных в мусор.

В городах Украины нет узаконенных кладбищ для животных, повлекшее огромное количество стихийных захоронений, которые уже давно превратились в огромные кладбища.

К примеру, во Львове жители города незаконно обустроили для этого лесопарк «Зубра» на Сыхове и Брюховичский лес… и там на могилу чьего-то любимца можно легко и неожиданно наткнуться кому угодно.

В Виннице животных преимущественно хоронят за Вишенским озером, недалеко от Ботанического сада. Некоторые хоронят домашних животных прямо на дорожках парка Дружбы Народов, неподалеку от Лесопарка и в самом Лесопарке.

В Киеве незаконных кладбищ более полсотни. Одно из крупнейших стихийных кладбищ домашних животных в столице — на Лесном массиве. Такая же ситуация и в других городах Украины, стихийные захоронения животных — это очень важная проблема, которую давно нужно было решить. В столице даже пробовали обустроить официальное кладбище, деньги на его обустройство выделили еще в 2003 году, однако никаких сдвигов не произошло, а только обещания, очередное из которых — конец 2020 года.

Люди по своему усмотрению хоронят животных в парках, лесах, вблизи водоемов, а эти места в основном являются отдыхающими зонами. Если животное похоронено даже на расстоянии 25-30 м от водоема, то все вредные вещества обязательно попадут в воду и загрязнят окружающую среду.

Стихийные захоронения могут привести к масштабному бактериальному загрязнению. Кроме этого часто животных закапывают неглубоко, а как следствие, бродячие собаки легко раскапывают эти могилы. Хоронить просто так животных нельзя, так как они могут быть носителями определенных инфекций.

В развитых странах эти вопросы решаются по-другому — есть кладбища и специальные службы, которые занимаются захоронением домашних животных. Места захоронения собак, кошек и других домашних животных есть практически во всех странах Европы и развитых странах во всем мире. Старейшее подобное кладбище Европы работает с 1899 года и находится в Париже, а в Америке с 1896-го. Сейчас, кроме кладбищ, есть и специальные колумбарии (хранилище урн с прахом после кремации), где хранится прах домашних любимцев.

Стихийных кладбищ не должно быть, т.к. последствия катастрофичны. Так что же делать? Вывод прост — нужно, чтобы государство наконец-то обратило внимание на эту глобальную для Украины катастрофу. Органы местного самоуправления должны решать эту задачу. Должны быть наделены участка земли для создания кладбищ для животных, строиться крематории для сжигания. Это также нужно для предотвращения распространения инфекции и уменьшение площадей захоронения. Ведь через несколько лет мы в прямом смысле будем ходить и отдыхать по трупам животных. Самым главным фактором является то, что никто не знает, от чего данное животное могло умереть и какие бактерии может содержать почва, на которой часто растут фруктовые деревья, плоды которых мы употребляем. Также эти бактерии испаряются и попадают в воздух, и это стает тут же мгновенным способом заболевания определенной вирусной болезнью. Неужели чиновникам этого недостаточно, чтобы наконец задуматься над нашим будущим? Неужели им не хочется быть уверенными, что они или их дети ходят по безопасной от заболеваний землице?

В первую очередь нужно отметить, что самым безопасным и законным способом избавиться от тела животного является кремация. Стоит добавить, что за границей так в основном и поступают. В большинстве развитых странах мира кремация животных является платной.

По обещаниям киевских властей кладбище для животных обещают обустроить в пригороде Киева. Там также должны построить крематорий и колумбарий. Но решит ли это проблему хотя бы Киева? Ведь для владельцев домашних животных эти услуги должны быть платными, а бездомных животных обещают хоронить за счет местного бюджета. Все бы казалось хорошо и эта проблема через год-два, по крайней мере в пределах Киева будет решена. Но чиновники снова забыли учесть человеческий фактор. Украинцы, учитывая финансовый фактор массово не побегут пользоваться услугами кладбища для животных. И даже возможные запреты или штрафы не заставят перевернуть сознание с «ног на голову».

В нашем государстве власть привыкла все делать грубо и необдуманно и ставить народ перед фактом. В это ситуации стоило бы людей поощрять и стимулировать делать правильно. Например, в этой ситуации, связанной с захоронением животных, лучшим решением будет определенный период (2-3года) эту услугу сделать бесплатной, чтобы привить людям хорошую привычку, которая в свою очередь уже будет распространяться среди друзей, родственников, знакомых и т.д. Ведь это факт, если в большинстве случаев перед украинским народом станет выбор:

а) проехать несколько километров и заплатить еще за захоронение или

б) выйти к ближней лесополосе и бесплатно прикопать труп животного,

то выбор не всегда упадет на вариант «а». Это реалии Украины.

В итоге важно подчеркнуть, что официальные кладбища для животных вместе с крематориями и колумбариями нужны нашему государству «еще вчера». Власть не должна медлить ни минуты в этом вопросе, ведь в будущем мы и наши дети за это равнодушие можем поплатись здоровьем и даже жизнью.

По поводу оплаты услуг — так работают подобные кладбища за рубежом. Мы- украинцы и у наших граждан другой менталитет: мы сильная и умная нация, но часть граждан платную услуги могут приравнять к еще одному способу чиновничьего обогащения.

Но лучше, несмотря на финансовые затраты бюджета, все же сначала это делать на безвозмездной основе — людям нужно показать альтернативу, привить привычку, а уже тогда, когда мы будем стоять хоть на первой ступени в этой проблеме можно будет вводить определенную плату.

Поэтому; уважаемая наша власть, ещё раз напоминаю, что проблема стихийных кладбищ домашних животных началась обсуждаться еще в далеких 2000-х, а в результате мы имеем в настоящее время — те же самые обсуждение и огромные участки среди городов покрытые трупами животных. Поэтому, беритесь уже наконец-то за масштабные позитивные изменения в этой глобальной украинской проблеме, потому что следующим стихийным кладбищем может стать чей-то из вас сад или участок вашего разработанного дизайнерами двора.

МИЗРАХ ИГОРЬ

Мізрах Ігор привітав всіх українців з ДНЕМ ВИШИВАНКИ!!!!

Всесвітній День вишиванки святкують щороку у третій четвер травня. Цьогоріч цей день припадає на 16 травня.

Вітаю з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Бажаю укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни

День вишиванки почали відзначати у 2006 році, тобто цьогоріч – 13-й раз урочистого святкування.

Головна традиція свята – одягнути вишиванку. День вишиванки відзначають завжди у будній день, аби показати, що вишита сорочка невіддільна частина побуту, яка органічно вписується у сучасне щоденне життя. Також у цей день часто організовують тематичні конкурси, ярмарки, концерти тощо.

Язичники вірили, що геометричні знаки – це символ сонця та енергії, тому кожен хто носив такий одяг, був захищений від зла.

Вишиванка – це гарно і сучасно!

Вишиванка – не просте вбрання українців! Це символічна річ для кожного з нас, адже це є святковий одяг! В орнаменті можна побачити сліди історії нашої країни та історію свого роду.

Зазвичай, вишиванку вишивала мама… В кожну ниточку вона вкладала свою материнську любов, своїми руками робила такий прекрасний оберіг!

Я вважаю, що сьогодні кожен з нас повертається до свого коріння та торкається чогось справжнього!

Як правило, вишиванку ми вдягаємо в святкові дні! Сьогодні особливий день саме тому, що в кожній області, в кожному місті і містечку українці об’єднанні! Нас поєднало велике  почуття поваги і любові до українських національних традицій, до країни, один до одного!

Українська вишиванка – це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Це наш національний оберіг! Нехай це свято зітре кордони й об’єднує українців по всьому світу. Чудового настрою та різнобарвних вражень! З Днем вишиванки!

З повагою,

ІГОР МІЗРАХ

«Дорогие наши женщины! С Днём МАМОЧЕК ВАС!»- Игорь Мизрах

Прелестные наши женщины, мамы и бабушки поздравляем вас с Днем матери! Пусть ваши дети и внуки дают вам повод ими гордиться, доверять им, надеяться и положиться во всем. Пусть их любовь вас хранит, забота согревает, а теплое отношение делает вашу жизнь счастливой и полной.

Желаю всем вам всегда оставаться самыми лучшими мамами для своих проказников и озорников. И, сколько бы не было лет вашим «цветам жизни», пусть они всегда вас любят, ценят, берегут и радуют. Здоровья вам, дорогие женщины, и всего доброго вашим семьям, счастливых судеб вашим детям и мира всем нам над головой!

Вы — источник жизни и радости, вы поистине заслуживаете громких аплодисментов и самых лучших комплиментов. От души желаю вам здоровья и процветания, любви и счастья, семейного благополучия и достатка. Мечтайте, вдохновляйте, творите и воспитывайте чудесных детей!

Пусть каждая из вас всегда остаётся самой лучшей и замечательной мамой для своего ребёнка вне зависимости от его возраста. Я всем желаю мира и счастья, благополучия и здоровья, искренних молитв за любимое чадо и светлых надежд души.

Желаю каждой из вас быть самой лучшей и любимой мамой на свете для своего ребенка. Желаю, чтобы дети радовали вас своими достижениями и успехами. Желаю взаимопонимания в отношениях и искреннего доверия, невероятных чудес в жизни и вечной любви в ваших сердцах.

Сегодня весь мир преклоняется к вашим ногам, целует ваши добрые, заботливые руки и выражает огромную благодарность за рожденных вами детей. Пускай вся любовь, что вложили вы в своих ребятишек, огромным цветным ковром счастья укутает ваши хрупкие, но невероятно сильные плечи. Пускай ваши огромные сердца полнятся только радостью и гордостью за дочерей и сыновей и никогда не знают горя и тяжелых переживаний. С днем матери!

С огромным уважением

ко всем мамам ,

ИГОРЬ МИЗРАХ

Мизрах Игорь: кто отдал команду сделать роковой выстрел на Майдане?

Спустя пять лет после массовых убийств на Майдане виновные в смертях протестующих так и не наказаны, а само расследование и суд над подозреваемыми ведется крайне вяло…

«Я принял решение и объявляю неотложным проект закона Украины о внесении изменений в законодательство с целью чествования подвига участников «Революции Достоинства» и увековечения памяти героев «Небесной Сотни», — заявил 16 февраля президент Украины Петр Порошенко.

Подвиг увековечили…. А кто же первый выстрелил во время событий на Майдане? Кто отдал команду?

И многие другие вопросы подняты в авторской программе Игоря Мизраха «MIZRAKH AIR” эфир 10.05.2018 года.

Роковой выстрел

Мизрах Игорь: кто отдал команду сделать роковой выстрел на Майдане?

Первоисточник: ВсеМедиа

МИЗРАХ ИГОРЬ: С ДНЁМ ПОБЕДЫ! МИРА НАМ ВСЕМ!

Праздник Победы не затеряется среди пыльных томов истории. Девятое мая заставляет вновь задумываться о мирном будущем грядущих поколений. Хочу пожелать, чтобы даже тень войны не смогла никогда омрачит наше будущее, либо наших близких! А сны наши пусть будут радостны, как и окружающая безмятежная действительность.

Уже давно отгремели взрывы той великой войны, бойцы вернулись домой, и мирная жизнь набрала обороты. Но до сих пор память тревожат воспоминания — и от них никуда не спрятаться. Как и не спрятаться от тех военных действий, которые сегодня никак не закончатся, и от той войны, которую называют АТО!

Дорогие ветераны, дети войны, и те, кто видел эту страшную войну! Пусть мир, подаренный вами, новые поколения оценят по достоинству и выразят все возможные слова благодарности за совершенный подвиг! И чтобы никогда мы такого больше не узнали!

День Победы — это мужество и сила, безмерная любовь к своей Родине, к людям, находящимся рядом и просто результат желания жить свободно в мирной стране… Пусть главной наградой для них сейчас станут крепкое здоровье и забота близких людей!

Спасибо всем, кто, не жалея жизни и сил, отстаивал нашу свободу. Голод, разруха, боль и слезы никогда не должны повториться. И пусть этот день будет символом единства всех поколений и народов, защищавших свою страну от фашизма и готовых в любое мгновение встать и сегодня, если будет надо, на ее защиту.

МИРА НАМ ВСЕМ!

С ДНЁМ ПОБЕДЫ!

Игорь Мизрах

Мизрах Игорь: Успеет ли Владимир Зеленский распустить Верховную Раду?

Нужно ли распускать Верховную Раду Украины? Может ли это произойти?

Сегодня этим вопросом обеспокоена большая часть жителей Украины.

Нынешняя весна в Украине выдалась очень драматичной и непредсказуемой с точки зрения политических событий. Еще совсем недавно народ обсуждал то невероятное количество кандидатов, которые баллотировались в Президенты Украины. Впоследствии страсти бушевали еще сильнее, и всех волновал вопрос, кто же всё-таки победит. И это несмотря на то, что новоизбранный Президент Владимир Александрович Зеленский после первого тура имел огромный отрыв. К окончанию выборов интрига всё-таки сохранялась.

Если в общем охарактеризовать выборы Президента Украины 2019 года, то мы можем гордиться тем, что они прошли на высоком демократическом уровне. Более того, весь мир высоко оценил избирательный процесс в Украине и сам его результат.

Выборы — это уже история. И не нужно на них зацикливаться, сейчас важно думать о будущем. В настоящее время государственные дела «зависли», как компьютер … И все это связано с «переходными периодом власти», который затягивается или кто-то его сознательно стремится затянуть.

После объявления официальных результатов выборов следующим шагом должна быть инаугурация Владимира Зеленского, как Президента Украины и как нового Главнокомандующего. Как все мы видим сейчас идут своеобразные «дебаты» и все, включая самого Владимира ждут, когда Президент приступит к исполнению своих обязанностей. Но не все так просто, как кажется, ведь со дня инаугурации зависит судьба депутатов этого созыва, а среди них большинство народных избранников, которые очень не хотят заблаговременно уходить в отставку. Ведь после инаугурации до 27 мая Владимир Зеленский может объявить о роспуске Верховной Рады Украины 8 созыва.

В основном речь идет о Блоке Петра Порошенко «Солидарность» и «Народный фронт», для которых такой расклад очень неудобен и невыгоден. БПП понимает, что они пройдут в Парламент со своим рейтингом 11-15%,. Возможно и «верхушка» «Народного Фронта» пролезет сквозь щели… Почему же такие важные эти 6 месяцев? А потому, что за этот период эти политические силы имеют целью по максимуму опустить рейтинг новоизбранного Президента и его партии «Слуга народа». Порошенко понимает, что оппозиционное движение, на которое он нацелился должно быть ему выгодно. Тогда будет глобальное преимущество нового Гаранта и его сторонников, а оппозиция может иметь лишь своего рода формальный статус.

Кроме этих политиков роспуск не выгоден и нескольким другим партиям, которые сейчас находятся в Раде. Среди них есть своего рода «камикадзе», которые это понимают, и все же орут, что им это нужно. Вспомним «Самопомощь», которая вообще «структурная» в своих действиях: то они выступают за ограничение полномочий Президента, то готовы его поддержать, даже в вопросе роспуска парламента. Но не только они сейчас хаотические в своих действиях. Сейчас почти целая Верховная Рада находится в хаотическом движении. Поэтому, сейчас возникает вопрос: «какое оптимальное решение для Украины относительно выборов в новую Верховную Раду?»

Прежде стоит поговорить о целесообразности роспуска Парламента, т.к. на этот вопрос украинский народ не знает ответа. Если взглянуть на реальные факты и опираться на статистические опросы, относительно доверия народа Украины к депутатам 8 созыва, то эти депутаты давно должны быть за пределами законотворческого органа. Этим избранникам доверяют только 8% людей, а уровень недоверия составляет 82%. Кстати, эти показатели являются самыми низкими во всем мире. От такого стыда они должны сами оттуда бежать, но как мы видим, они никуда вообще не собираются…

Очень плохо, что во время предыдущего «боя с командой Януковича», нашли только «золотой батон». А вот «золотое корыто» ушло по наследству нынешней власти. Важно подчеркнуть, что для нового Президента и для всего народа в целом лучше было бы начать все с чистого листа, ведь этот Парламент явно будет вставлять «палки в колеса» новому Гаранту. Это как автомобиль после ремонта: колеса поменяли, а двигатель остался поломанным. Какая польза от такого авто может быть? При такой ситуации объективно оценить деятельность нового Главы Государства будет невозможно, а это не выгодно в целом всему украинскому народу.

Поэтому, по моему мнению, полезнее было бы Владимиру Зеленскому стартовать с полностью отремонтированным авто. Если же говорить простым и доступным языком, то эти полгода для некоторых депутатов могут стать последними у власти. Вот представьте себе сколько они ещё украдут за этот период. Поэтому их лучше быстрее оттуда «забрать».

Вариант роспуска Парламента был бы крайне важным, если бы до Парламентских выборов оставалось менее года. А за полгода такой расклад не совсем может себя оправдать, ведь это может создать определенный хаос в Государстве. Ведь такой ход событий поломает много планов и стратегий политических партий и отдельных политиков и негативно может отразиться на Украине.

Здесь следует обязательно отметить то, что это вполне может убить шансы на прохождение в Верховную Раду новых политических сил, которые недавно образовались и могут расчитывать на доверие народа. Как вывод, мы не будем иметь возможность наблюдать за возможными новыми лицами в украинском политикуме. К примеру, Егор Соболев решил шагать с новой партией. Также Владимир Гройсман об этом заявлял. И слухи о Святослава Вакарчука и его новой политической силе давно не новость. При роспуске парламента мы можем увидеть старые лица в новом формате. Кроме того, такие как Гройсман, Соболев, Вакарчук уже искушенные властью и скорее всего примкнут к проходным партиям.

Выборы Президента показали, что в Украине возможны большие изменения, а роспуск Верховной Рады может вызвать остановку расцвета таких изменений. У нас в течение этого года происходят «реформы власти», а роспуск может вызвать остановку этих реформы на половине пути.

Если подвести итог выше написанного, я подчеркну, что депутатов 8 созыва однозначно надо разгонять. Но за полгода до завершения каденции, а тем более в период войны с агрессором, это не очень целесообразно. Кроме того, это может привести к формированию Рады 9 созыва старыми лицами, потому что новые партии физически не успеют выйти на арену борьбы. Если быть более точными, то в таком процессе их просто задавят сильные конкуренты, которые уже давно всем знакомы, разрекламированные и имеют деньги на выборную компанию.

Если же Владимир Александрович примет решение распустить Верховную Раду — это будет решение сильного политика, а самое главное он докажет, что не боится брать огромную ответственность на себя, а это заслуживает уважения. Если это произойдет, то целому народу надо будет его поддержать и довериться. Человек, пришедший на высший государственный пост знает, что делает.

О целесообразности роспуска парламента я уже поговорил, а теперь перейду к тому, успеет ли Владимир Зеленский это сделать и может ли это произойти. Если взглянуть на ситуацию со стороны, то все понимают, что нынешние депутаты будут стоять до последнего, чтобы продолжить свой иммунитет еще на полгода. Одним из доказательств этого является отсрочка инаугурации до безопасного для них времени, и это им скорее всего удастся. Ведь инстинкт самосохранения человека стоит на первом месте, а по «статистике» инстинкт власти и грабежей народа у них еще развит отлично. Поэтому практического самоустранения не будет. И даже предложенная дата 19 мая командой Зеленского будет не будет поддержана в Парламенте. Кроме этого можно склоняться к мысли, что сам Парубий не сильно будет настырный в вопросе агитации за это голосование. Даже если инаугурацию назначат на срок до 27 мая, то это точно не будет 19 число, ведь с этого времени Президент будет иметь возможность доказать и представить на рассмотрение парламента свою позицию, а в период того же 26 мая — физически времени на это не будет. Сорвать один пленарный день не составит больших усилий сторонникам депутатов, которые хотят остаться еще на 6 месяцев.

Здесь можно и говорить, что Зеленский сможет распустить Раду даже если инаугурация состоится 3 июня. Но это еще более призрачными шансы, ведь для этого нужно, чтобы сама Рада до 27 мая проголосовала за отсутствие коалиции. Т.е., юридически Рада сама объявит себе отставку. Это конечно лишь теория, а на практике этого не произойдет. Другие варианты возможны только через суды, но как к этому народ отнесется …

Поэтому вывод будет краток:

— депутатов 8 созыва нужно однозначно менять;

— распускать сейчас Парламент не является крайне целесообразно, хотя Президент, которому доверяет 73% населения должен знать, что делает и это будет его решение и ему за него отвечать. Поэтому, мы как народ поддержим его,

— шансы распустить Верховную Раду этого созыва вполне призрачные и почти невозможны, но не забывайте о том, что в нашем политикуме возможно все;

— самое главное одно- чем скорее Владимир Зеленский приступит к исполнению своих обязанностей, тем больше шансов Украины перейти к нормальной жизни, ведь народ уже истощен от политических баталий.

Политический эксперт,

Мизрах Игорь

Звернення політичного експерта Мізраха Ігоря до Президента України Зеленського Володимира: Необхідно терміново відсторонити від виконання обов`язків заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондара і врятувати Україну!

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар рубав ліс для Януковича, а тепер прикривається Луценком. Чому чиновники вбивають наших дітей?

В Україні кожен день відбувається багато злочинів, про які знають багато людей, та вчинити ніхто нічого не з цим може. І все тому, що кришують злочинців, такі самі злочинці- найвищі чини української влади. Ніхто не буде перечити, що незаконна вирубка і контрабанда українських лісів належить до таких тяжких видів злочинів. А відповідно постає питання: «Хто стоїть за цим?»

Можна ходити довго по колу і писати «мемуари» про рядових чиновників, керівників лісгоспів, лісників, та всі розуміють, що це «малі рибини» в цій злочинній схемі. А за ними твердо стоїть величезний хижак, і якщо ми вже зачепили морську термінологію, то цим хижаком є українська «акула» із поглинання лісів – це заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України БОНДАР Володимир Налькович. А цю ненаситну до поїдання деревини особу, кришує ніхто інший, як сам «Мегалодон» української політики і правоохоронних органів, Генеральний Прокурор України Юрій Віталійович Луценко. Саме тому, ешелони поїздів і колони вантажівок щодня перетинають українські кордони в сторону Європейського Союзу.

Щодо Луценка, то тут все зрозуміло – він щит в цій схемі, і його завдання робити все, щоб ніхто не перешкоджав роботі в лісовій галузі Бондарю і рахувати кошти, які йому за це постачає сам Володимир Бондар.

Тому, зупинимось на постаті саме цієї «рибини», адже це голова всієї злочинної схеми. Зрештою, тут доцільно буде пригадати прислів’я: «Риба гниє з голови», а у випадку заступника Голови Держлісагентства, загноєння пішло ще з часів Президентства Віктора Януковича. Так, цей чиновник пристрасно працював на «сім’ю» і пачками носив гроші тодішньому Голові Держави.

Та провертати злочинні схеми Бондарю допомагав його  близький друг Богдан Колісник, якого недоназначений перший заступник Лісагентства за часів свого губернаторства на Волині призначив на посаду головного лісника області. Та як говорять «дружба-дружбою», а за «тепле» місце Колісник подарував Бондарю новий Land Cruiser за 100 тис. доларів. Вони разом з 2005 року зухвало вирубували обласний ліс – виводили більше половини всього заробленого лісгоспами на свої рахунки. До речі, Колісник протримався на посаді аж до 2014 року, допоки активісти не змусили його піти з посади через те,що він був спонсором анти-майдану, та фінансував тітушок. І при цьому чітко видно, хто «кришував» Крлісника і закривав йому кримінальні справи (http://lesovod.blogspot.com/2015/07/blog-post_43.html?m=1).

Тому, зараз офіційний доступ до влади Коліснику закритий.

В той час схеми у партнерів були відпрацьовані відмінно. І боятися їм було нічого. Адже частину прибутку вони регулярно віддавали Януковичу і компанії — тому їх не чіпали. 

Згодом, саме Колісник допоміг проштовхнути Володимира Бондаря на посаду першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України. Всі ще думали про те, як людина ні яким чином не пов’язана з лісом раптово виграла конкурс на таку серьйозно державну посаду. Та, як бачимо він у злочинах пов’язаних з лісом далеко не новачок. Ця посада і прихильність самого Генпрокурора виявились дуже фінансово витратними. Тому Бондар разом із своїм «бізнес партнером» зразу ж після його призначення, а це листопад 2016 року, швидко почали все окуповувати і закріпляти свої злочинні схеми. Тим більше на верх «Мегалодону» також потрібно було заносити «зелені» — не лісом ж йому харчуватись.  

Так, першою схемою яку вони провернули – це була їхня «інспекція». Так вони називали об’їзд лісництв, де чітко і зухвало пояснювали керівникам лісгоспів нові умови праці, а це — лісництво щомісяця мало відраховувати особисто Бондарю в кишеню 1 млн. грн.!!! А тих, хто не погоджується лякали кримінальним переслідуванням з боку прокуратури. І вже в цей час заступник Голови Держлісагентства відкрито страшив усіх «непридатних» самим Генпрокурором Юрієм Луценком. Тому і на даний час Бондар нікого не боїться. Більше того, він через Луценка може ініціювати прокурорську перевірку чи відкриття кримінальної справи протии своїх недругів, а це вже гірка реальність. Ця схема в реальності приносить Бондарю більше 300 млн.грн щомісяця, адже в Україні без Криму та Донбасу є більше 300 лісгоспів. Тож рахуємо отримаємо ісуму більшу 300 млн. грн. помісячно! От так Володимир Бондар від імені генерального прокурора Юрія Віталійовича Луценка обложив лісників незаконним «податком».

Діяльність заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Нальковича Бондаря є настільки нахабною і відкритою, що змусила і самого Прем’єр Міністра України Володимира Гройсмана вийти до людей із заявою, що він бере під особистий контроль ситуацію із злочинністю навколо українських лісів. Саме, він доручив Державній фіскальній службі, Державній аудиторській службі, Національній поліції, Держгеокадастру перевірити всі лісгоспи на предмет незаконного вирубування та контрабанди лісу. Гройсман зазначив, що лісопереробна галузь України в стагнації, тому що не переробляє деревину в Україні, а вивозить сировину за кордон, що є грубим порушенням Закону України. З цього часу мали відбутись ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів з конкретними даними про накладні: хто їх підписував, хто відвантажував, який митник і яка митниця оформляла, через які пункти пропуску ця контрабанда проходила.Та нажаль, майже нічого подібного не зроблено, але це й не дивно, адже могли випливти далеко не ті прізвища, які «можна» наказати теперішній владі. Та все-рівно в цій заяві Володимир Борисович робив акцент на дрібну «рибу», керівники лісгоспів, лісники, максиму митники, і ні в якому разі не обмовився, що шукатиме того хто стоїть за цією схемою – і чого б це?…

Звісно, Гройсману не по душі така ситуація, адже він знає, що за цим всім стоїть Луценко, а об’єднує їх всіх ніхто інший, як сам Петро Порошенко. Саме тому ця заява, яка була зроблена ще в липні минулого року залишилась на рівні розмов. Виключенням можна спробувати назвати нещодавню зроблену заяву про проведення державного фінансового  аудиту Державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство». Аудит має проводити Управління західного офісу держаудитслужби в Чернівецькій області у період з 29.03.2019-26.06.2019 року. Розглядати повинні були в період з 01.01.2016 по 31.03.2019 року. Та і ця перевірка є дуже підозрілою і штучною, і вона далеко не має на меті побороти корупцію в лісових господарствах, вона скоріш слугує для того, щоб наказати одного із «неугодних» схемам Володимира Бондаря. Мова йде про Тимофєєва Олександра Петровича – колишнього директора ДП «Чернівецький лісгосп», саме на часи його керівництва припадає левова частка аудиту. На свої посаді він пропрацював більше 12 років: з  03.10.2006  до 17.12.2018, та в певний час перейшов дорогу заступнику Голови Держлісагентства Бондаря, за що і його «наказали» звільненням, яким особисто керував Бондар. Та після того ні він, ні трудовий колектив ДП «Чернівецький лісгосп» не були згодні з цим рішенням, а тим більше із злочинною діяльністю Володимира Бондаря. Тому Тимофєєв подав до суду, що його звільнили незаконно, а суд в свою чергу 23.01.2019 року прийняв сторону позивача і відновив його на посаді. Крім цього суд постановив відшкодувати незаконно звільненому його оклад за період примусових прогулів (http://dovkilla.info/2018/12/13/колектив-дп-чернівецький-лісгосп-в/)

Та Бондар на цьому не заспокоївся і за допомогою свого підлеглого Сахнюка Віктора Анатолійовича, який являється начальником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства просто відімстив Тимофєєву за його любов до справедливості. Бондар віддав наказ Сахнюку  на перевірку, яка носила скоріше формальний характер. В ході цієї перевірки Тимофєєва звинуватили в досить «липових» махінаціях. Приміром є покупка бензопил у кількості 51 шт., які по бухгалтерії було начебто внесено по не правильному обліковому рахунку… Із сумами витрат все нормально, тільки допущена помилка при проведенні бухгалтерської звітності. Істотне порушення! Вам це не вирубка лісу!!! Ще Тимофєєва звинуватили за розтрату 2.239,25 грн. на ремонт транспортного засобу, який після ремонту так і не приступив до роботи. Та й тут все дивно, адже в подальшому ремонті могли виявити глобальну поломку і зупинити ремонт у зв’язку з його недоцільністю. Крім цього виявили ще ряд подібних «сумнівних порушень», які явно не тягнуть на звільнення. Але ж Тимофєєв серйозно впав в немилість Бондарю, а той в знак помсти за повстання звільнив ще і кілька його підлеглих:   головного інженера Малишевського О.Г., головного бухгалтера Веселого С.Й. А головного лісничого Скакуна В.І., головного економіста Чебана С.М., начальнику відділу кадрів Горбишену К.А. —  виголосили і занесли до особової справи догани. І тут причина відома і на лице: чому ці холопи не слухають велике керівництво з Києва???? Не по правилах! Вони всі- миші, а ті що в я Києві- великі люди з кришею!

Сюди варто додати, що Бондарь на цей час давно призначив нового керівника – Кільчицького Михайла Петровича, що сталось ще 05.12.2018 року, до речі Тимофєєва він звільнив 17.12.2018 року. Ось цікавий факт: ДП «Чернівецьке лісове господарство» вже певний час має двох керівників.

Щодо колективного звернення  ДП «Чернівецьке лісове господарство», то воно було адресоване Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку, який за сумісництвом є другом Юрія Луценка. Тому, який мав бути результат давно всім зрозуміло. Рука руки миє!!! Колективне звернення закріплене підписами практично всіх працівників, а їх не менше 300 чоловік. В цьому звернення люди чітко вказують, що Тимофєєва звільнили незаконно, без думки колективу і без врахування, що за час свого керівництва він збитковий лісгосп перетворив у надзвичайно прибуткове державне підприємство, яке у великій мірі фінансово забезпечує цілу область, та з його бюджету йдуть відрахування на оплату праці лісгоспів інших областей, які й досі є збитковими. Крім цього, основною вимогою було поставлено розібратись у протиправних діях Начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка, який втручається в діяльність лісгоспу і примушує вчиняти злочини і незаконні розтрати коштів. За твердженням колективу він часто робить вчинки для заниження прибутковості, заради збільшення свого впливу на ДП «Чернівецьке лісове господарство», використовує службове становище в цілях особистої користі. Працівники повідомили, якщо не буде позитивних змін, то вони будуть вимушені вдатись до акцій громадянської непокори.

Як бачимо бандитизм з незаконними вирубками і експортом лісу в Україні процвітає, а слова Прем’єр Міністра України Володимира Гройсмана були лише показовим виступом, до речі як і аудит який має на даний час відбуватись у ДП «Чернівецьке лісове господарство». Можна схилятись до думки, що його результатом буде звинувачення Тимофєєва у всіх злочинах пов’язаних із лісами на теренах всіє України, з нього спробують зробити «крайнього», а справжні злочинці й надалі «вбиватимуть наших дітей». Адже тотальна вирубка і експорт – це знищення екології, і вже наші внуки чи правнуки можуть відчути не достаток кисню , який виробляють дерева.

Так, одне дерево за рік зазвичай виробляє 100-200 кг кисню — цього достатньо для дихання людини впродовж цілого року. Також всього лише одне дерево здатне поглинути за рік стільки вуглекислого газу, скільки виробляє автомобіль за час пробігу у 30-40 тис. км. А тепер уявіть собі, якщо ми вирубаємо дерева, то що буде?! Думаємо, всі задумались і стало моторошно. Вирубка дерев значно підвищує ризики повеней, відповідно, погіршується якість ґрунту та родючість. Крім цього, вирубування карпатських лісів зумовлює зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибель цінних природних екосистем та негативний вплив на клімат усієї України.

Прем’єр-Міністр багато давав обіцянок людям, якісь виконував, а якісь ні. Тому, хочу нагадати пану Гройсману, що він обіцяв українському народові знайти винних у знищенні лісів, а ця обіцянка є найважливішою за часи його правління, адже мова йде про майбутнє наших дітей і України в цілому. Тому, Володимире Борисовичу, за Вами залишається лише порядність. як Прем’єр-Міністра, як чиновника, як людини, кому дороге майбутнє держави. Прийміть міри! Ще є час!

Безперечно, звертаюсь до новообраного Президента України Володимира Олександровича Зеленського.

Шановний, Володимире Олександрович! Нажаль, звертаюсь по дуже сумному питанні, а саме про екологічне майбутнє України, яке знаходиться під загрозою. Прошу Вас прийняти міри і посприяти тому, щоб вбивці наших дітей і онуків отримали максимально жорстке покарання. На Вас покладаємо великі надії, так як частина попередньої влади є безпосередніми дітовбивцями і співучасниками злочинів.

Я прошу розібратися в питанні злочинної діяльності Бондаря Володимира і Сахнюка Віктора в терміновому порядку. Покарати і відсторонити від виконання обов`язків в негайному порядку. Та при підтвердженні викладених мною фактів порушити кримінальне впровадження.

Це вкрай важливе питання, тому чекатимемо від Вас справедливих дій.

 

Політичний експерт,

Мізрах Ігор

Мізрах Ігор: Мовний закон потрібен, та він не повинен бути скальпелем для шматування України.

В.Зеленський правий – Мовний закон необхідно проаналізувати.

25 квітня Верховна Рада України ухвалила Закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». За нього проголосували в другому читанні та в цілому 278 народних депутатів. Більше тижня я офіційно не робив заяв, щодо того, як бачу перспективи України і українців після даного голосування.

Свою витримку аргументую тим, що хочу донести людям об’єктивну думку, без емоцій, без навіювання ЗМІ, та без інших зовнішніх факторів. Адже, щоб підвести підсумки треба володіти точною інформацією, а не тією, що подають зацікавлені особи із різних сторін. А саме те і відбувалось в день голосування і певний час після нього. Прихильники Закону подавали виключно вигідну їм позицію, а противники горланили, що праві вони. Все це поширювали ЗМІ, подаючи читачу інформацію в різних ракурсах.

Це звичайні маніпуляції, тому що на час прийняття Закону український народ мало володів інформацією щодо самого змісту документу, людям задовго до голосування чітко не пояснили: «Що? Як? Чому?» . Дві сторони дійства просто доводили людям свою правоту.

Найперше підкреслюю, що я чудово володію українською мовою та виступаю на підтримку украінськоі мови, за її розвиток і популяризацію не тільки на теренах нашої Держави, але й у цілому світі. Крім цього я не виступаю противником даного Законопроекту, та все ж вважаю, що попри 2 тисячі поправок він не є досконалим і над ним ще потрібно працювати. Думаю, щодо моїх думок і висновків з’являться люди, яким вони не припадуть до душі, та все ж я спробую обґрунтувати своє бачення змін, що можуть чекати Україну після підписання даного Закону.

Найпершим хочу зазначити те, що мені не дуже імпонує, що даний Законопроект Петро Порошенко назвав його принциповим рішенням, адже принципи однієї людини, навіть Президента не мають бути першочерговими у таких вкрай важливих рішеннях. Підкреслю, що Закон №5670-д є важливим, та він аж ніяк не має бути принципом однієї людини – він має бути рішенням цілого українського народу.

Думаю це не тільки мене бентежить, що таке серйозне і доленосне рішення було прийнято органом, рівень довіри до якого становить не більше 8%, а рівень недовіри 82%! І це реальний факт! Можна схилятись до думки, що основна мета теперішньої влади, щодо ухвалення цього Закону далеко не турбота про народ і українську мову. Це найперше, можливо і грубо прозвучить, їхній піар перед осінніми виборами до Парламенту. Петро Порошенко таким чином хотів «вполювати двох зайців». Перше – це збереження свого електорату, а серед них «левову» частку становлять націоналісти. Друге – максимум принести дискомфорт у правління Володимира Зеленського і водночас, при будь-яких найменших, на думку недругів, недоліках перетягувати його виборців на свою сторону.

Здорово мислячий українець розуміє, що дії Зеленського можна буде розцінювати виключно під час його правління, і певні заклики зі сторони противників, щодо того що Володимир може чинити тиск на все українське є безпідставними. Якщо взяти сам законопроект, то він мав бути прийнятий в період Президентської виборчої кампанії, а основна його мета була – це підвищення рейтингів Петра Порошенка.

Я не заперечую про те, що цей закон непотрібен. Та первинна його функція була далеко не для покращення розвитку мови і життя людей, а для звичайного дієвого піару. В мене закрадається думка і постає питання, якби вибори Президента були через рік, то і мовний закон також би приймали через рік? Виходить, що чинна влада в такий спосіб маніпулювала народом задля своїх корисних цілей.

Якщо глянути на гасло «Армія! Мова! Віра!», то стає зрозумілим, що мова це був один із останніх шансів Петра Олексійовича пройти в Парламент. Адже «Армію» народ давно викреслив самостійно. По-перше, основна заслуга міцності армії- це народ і волонтери. По-друге: розкрадання в «Укроборонпромі» повністю розкрило його істинну суть. «Віра» — тут дійсно Петро Порошенко заслуговує поваги, за це йому велике дякую. Але питання «Віри і Томосу» було перекреслене корупцією його оточення. Тому залишилась «Мова»… Дуже добре, що цей закон прийняли, та погано, що його використали для маніпуляцій народом.

Та найбільш каварний план першочергово прихований від людського ока. Адже за квапленням до ухвали можуть стояти особисті інтереси, а саме присутність пунктів, які Президент Зеленський задля існування України змушений буде змінювати. Ймовірно це є прихованою загрозою, «бомбою сповільненої дії», зрештою яка вже частково починає діяти. І саме на це буде акцентована увага виборців, які підтримують Петра Порошенка на наступник виборах до Парламенту. Він сподівається, що люди йому довірятимуть і не візьмуться вдумливо читати цей закон. Але це не так.

Щодо реакції новообраного Президента Володимира Зеленського вважаю її цілком адекватною і правильною – це обґрунтовані слова сильного політика. А всі негативні коментарії, які закиди в його сторону є абсурдними і не піддаються поясненню. За винятком, що це продовження «травлі» зі сторони ворожого табору.

Тут варто ще зазначити, що виборці Зеленського цілком спокійно ставляться до прихильників Порошенка, чого не скажеш про електорат Петра Олексійовича, який при любій нагоді актуально це, чи ні, просто нагнітають ситуацію. Складається враження, що попри заяви П.Порошенка, що він прийняв поразку, це далеко не так. Особисто я не розумію цього, адже вже пора відкривати нову сторінку історії України, де п’ятий Президент має допомоги адаптуватись народові до новообраного Гаранта задля боротьби із агресором, а відбувається далеко не так, на превеликий жаль.

Тепер хочу детальніше обговорити заяву Володимира Зеленського щодо прийнятого Закону «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Ось його слова: «Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян». Не розумію тих людей, які критикували ці слова, адже обіцянка провести аналіз є розумним рішенням. Це підкреслює, що Володимир хоче володіти даними, а не приймати необґрунтовані рішення. Він заявив про те, що перед прийняттям любого рішення найперше потрібно бути в них обізнаним.

Виходить, що частині громадян не подобається, що до влади нарешті прийшла людина, яка думатиме перед прийняттям рішення. А щодо того, чи даний Закон не порушує права людей, Зеленський на 100% правий, зо це необхідно перевірити. Володимир Олександрович розуміє, що є Президентом цілої України і він нестиме відповідальність за ситуацію, яка може скластись навколо цього Закону. Він підкреслив Закон №5670-д має принести користь українській мові і цілому народові, а не слугувати піаром для певних політичних сил. Крім, цього пан Зеленський розуміє, що в такий спосіб нещодавні противники в боротьбі за найвищу посаду Держави могли з легкістю спробувати підставити «свиню». Тому, слова В.О. Зеленського є зваженими і заслуговують на повагу, адже він повів себе як політик.

На сьогоднішній день важко спрогнозувати наслідки, які чекають Україну після підписання Закону №5670-д, адже на даний час він знаходиться на етапі не чіткого його аналізу. Те що він потрібен, не підлягає обговоренню. Та чи потрібен він у такому контексті, тут вже є багато питань. Та вже зрозуміло, що все що подано на даний час явно не підходить всім громадянам України.

Пришвидшене прийняття Закону може зіграти з українцями у злий жарт. Може вийти так, що теперішня влада заради свого проходу у Парламент наче «скальпелем пошматує» нашу Державу. Вони явно розуміють, що підтримку виборців Зеленського їм не здобути, а найкращим варіантом втримати свій електорат є тотальне подання прибічників новообраного Президента ворогами всього українського.

Вони чітко продумали, що екс -шоу-мен змушений буде дбати про весь народ. І виключенням не є люди, які розмовляють російською мовою.

Якщо об’єктивно подумати, то даний закон є занадто жорсткий для сприймання частиною українського народу. Влада його провела і зазначила – «Все, ви мусите виконувати!». Це вже чергова помилка політиків, яка може спричинити конфліктні ситуації. Чому, жоден високо посадовець не розуміє, що важливу роль відіграє менталітет людей, а історично склалось що на Сході і Заході України він відрізняється. В цій ситуації потрібен буде розумний консенсус, адже нашу Державу чекатимуть сумні наслідки.

Не можна просто переступити через частину українців. З іншого боку українська мова повинна розвиватись і міцніти по всій нашій землі. Та насильницьке насадження може спричинити спротив. Тому  перед Володимиром Зеленським стоятиме вкрай важке завдання.

Всі розуміють, що велике значення у війні із російським агресором має інформаційна війна. Тепер, уявіть ситуацію, що у російськомовних регіонах близьких до лінії зіткнення і на окупованих територіях почати все переводити на українську мову: ЗМІ, державні установи, культурні заходи, тощо.

Напрошується  логічне питання: «Що можна отримати в замін?». Адже своїми руками і діями ми підштовхнемо людей в руки до ворога. От такий результат може бути… Як приклад, до російськомовного українця потрапляють дві газети, одна на українській, а друга на російській мовах. Яку він читатиме? Звісно, ту яку зможе. А тепер далі: українські ЗМІ до цих громадян  не будуть потрапляти російською мовою і в них на зрозумілій їм мові не розкажуть, що Росія агресор, українська мова найкраща, тощо.

Тоді як результат, до них потраплятимуть російські ЗМІ, де вже сам ворог візьметься за свою пропаганду.  

Як висновок, цей закон в такому форматі може знівелювати шанси перемогти в інформаційній війні. Найкращим, методом буде поєднання популяризації мови і певних обов’язкових аспектів. В цих регіонах треба починати із коренів. Спробувати змінювати менталітет. Прикладом цього можуть бути масштабні україномовні фестивалі, благодійні, безкоштовні концерти, літературні конкурси, тощо. Найперше треба показати, що все українське – це краса, це добро, це модно!

Ще однією слабиною є те,  що в Україні є багато нацменшин. А тепер уявіть собі, якщо російськомовні громадяни побажають себе визнати нацменшиною… Уявили? Га нашу Державу може чекати, як мінімум 10-ти мільйонна національна меншина. А що тоді? А тоді, до нас сміло може «завітати» Путін… От такий колапс….

Підводячи підсумок підкреслю, що  Закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови, як державної» є вкрай важливим для України. Та цілком підтримую Володимира Зеленського в тому, що найперше його потрібно винести на обговорення всього народу, переглянути всі «за» і «проти», знайти компроміси та вдосконалити його. Звісно, якщо це забажає народ. Одним із найважливіших аспектів функціонування такого Закону буде популяризація української мови, культури, традицій. Необхідно створити середовище, де наша солов’їна та прекрасна мова відчуватиме себе щасливою! Людям потрібно прищепляти бажання говорити українською, щоб в наступних поколіннях це вже було на рівні природного рефлексу. От тоді не буде виникати зайвих питань…

Політичний експерт,

Мізрах Ігор