Уважаемые КОЛЛЕГИ! Поздравляю с профессиональным праздником и желаю успешной карьеры на адвокатском поприще! Пусть Ваши доказательства будут самыми убедительными, а суждения — самыми логичными. Будьте настойчивее и оттачивайте свой профессионализм. Желаю Вам здоровья, семейного счастья и процветания!
Пусть все законы соблюдаются, чтобы все дела шли, как по маслу, не доставляя хлопот и неприятностей. Желаю спокойствия на душе и гармонии на сердце. Пусть все цели будут достигнуты, а все желания исполнятся скорее.
Желаю стойко и верно стоять на защите невиновных граждан, всегда находить ответы даже на самые каверзные вопросы, никогда не сдаваться и не сомневаться в своём адвокатском таланте. Только успеха, только победы, только добра!
Прийміть мої щирі вітання з Днем Святого Миколая! Бажаю миру, добра, сімейного затишку та всього найкращого! Нехай Святий Миколай вбереже вас та ваших близьких від всіх бід та незгод, подарує любов, радість та справжню віру у дива! Хай збуваються всі ваші великі та маленькі мрії!
В день Святого Миколая бажаю справжнього дива та безмежної радості, добрих посмішок рідних та любові, веселих миттєвостей та гарного настрою, світлої надії та міцної віри у доброту. Нехай це свято подарує присмак солодкого життя та таку ж солодку мрію. Бажаю міцного здоров’я, добробуту, миру, щастя, гармонії душі та любові серця. Нехай сьогодні все в житті повернеться у найкращий бік, нехай завжди поряд буде надія, віра, любов та вдача, щоб у житті траплялись дива та радощі, щоб у родинах всі були здорові та щирі, щоб на шляху зустрічалися тільки добрі люди та великі можливості.
Нехай ваші серця відкриються для справжнього дива, нехай ваші душі покинуть усі сумніви та печалі, нехай сьогодні буде той самий день, коли ви розквітнете та засяєте променями радості і щастя. Бажаю добробуту та здоров’я в кожній українській сім’ї, солодких миттєвостей життя та щирих посмішок рідних. В це чарівне свято Миколай здійснює найзаповітніші мрії, тому я хочу побажати кожному українцю, щоб ваші мрії здійснилися саме так, як ви цього бажаєте. Вірте у диво, бо сьогодні все можливо! Нехай кожен новий день приносить із собою нові приємні сюрпризи, а Янгол Охоронець завжди боронить від бід та горя.
23 декабря 2020 года в 19.00 в сердце столицы Украины — городе Киеве, в Pochayna Event Hall, по адресу: проспект Степана Бандеры, 23 (ТЦ Gorodok, 3 этаж) состоится яркий праздник этого года — Новогодний огонек.
Гостей вечера ждет концертная программа от топовых артистов мира, конкурсы, развлечения, настоящий Дед Мороз и Снегурочка, феерия положительных эмоций и незабываемых впечатлений.
Pochayna Event Hall — это пространство нового поколения для проведения инновационных праздников, где кроме интерактивного концертного зала открытая терраса, зона для кальянов, современная большая парковка и возможность быть с нами до утра.
В этот день мы соединим эстетическое, культурное и гастрономическое удовольствие вместе, ведь кроме насыщенной концертной программы, каждый стол на Новогоднем огоньке — это изящно сервированный, стильный и вкусный стол, полный разнообразными блюдами и напитками на любой вкус и разработан индивидуально для каждого гостя.
Мы убедились в том, что изысканные блюда кухни Почайна ивент-холла, ненавязчивое и своевременное обслуживание — именно то, что нужно для идеального праздника. Кроме того, мы знаем все вкусные тайны кухонь большинстве ресторанов Киева и знаем, как оставить после себя только приятные воспоминания.
Ведущими вечера станут Ксанти, Сергей Комаровский, Андрей Карпов и Игорь Мизрах.
В течение праздника на сцене будут дарить свои песни более 50 артистов, среди которых Евгений Кемеровский, Наталья Валевская, Гарик Кричевский, Эль Кравчук, Владимир Гришко, группа «Ява-Банк», группа Selfie, Анна Добрыднева и другие.
Новогодний огонек будет проводиться в формате телесъёмки для более 5 телевизионных каналов Украины и транслироваться в Новогоднюю ночь 2021. Праздник также будут освещены в украинских и международных глянцевых изданиях.
Купив билет на Новогодний огонек, у Вас появится возможность быть рядом с настоящими звездами, сделать совместные фото и поздравить с новогодними праздниками зрителей.
На Новогоднем огоньке будут оформлены праздничные фотозоне, где каждый может сделать красивые и интересные корпоративные и личные фото, которые останутся с Вами на всю жизнь.
Также все те, кто приобрел билеты на Новогодний огонек в Pochayna Event Hall получают годовую информационную поддержку на более чем 200 сайтах и в журнале «Персона.ТОП».
1. Полякова Ольга;
2. Потап и Настя;
3. Владимир Гришко;
4. Эль Кравчук;
5. Мария Максакова;
6. Александр Тищенко;
7. Евгений Кемеровский;
8. Натаника;
9. Гитарист Флэйм;
10. Никита Горюк;
11. Ва-Банк;
12. Павло Зибров;
13. Анна Добрыднева;
14. Наталья Валевская;
15. Зе Вье;
16. Камалия;
17. Яна Бривицкая;
18. Евгения Скарлет;
19. Бамбинтон;
20. Миша Коупин;
21. Ульяна Ройс;
22. Маша Гойя;
23. Алексей Соколовский;
24. Александр Павлик;
25. Игорь Грохоцкий;
26. Павло Зибров;
27. Анатолий Гнатюк;
28. Наталка Карпа;
29. Наталья Бучинская;
30. Тоня Матвиенко;
31. Арсен Мирзоян;
32. Виталий Борисюк;
33. Ольга Сумская;
34. Аида Николайчук;
35. Юлия Войс;
36. Диана Гольде;
37. Наталья Морозова;
38. Гарик Кричевский;
39. Ильчи
40. Группа «Селфи»
41. Влад Булах
42. Александр Ерёменко
43. Аля Дюйм
В цену билета входит:
1. Хорошо накрытые столы (не фуршет), о полноценное меню со спиртным и свежайшими одесскими устрицами;
2. Концерт топовых артистов и фото-зоны с артистами и гостями;
3. Танцы вокруг елки и конкурсы;
4. Для гостей на год безлимитная информационная поддержка на 200 сайтах;
5. Одно интервью в журнале «Персона.ТОП»;
6. Фотографии с артистами.
Условия:
1. Корпоративный вечер для людей и компаний;
2. Продажа одного места-700$. Корпоративный билет на 20 человек (скидка)- 10.000$;
3. Время проведения: 23 декабря 2020 год. Начало в 19.00 до 4.00 24 декабря. проспект СТЕПАНА Бандеры, 23. Почайна холл.
Наши плюсы:
1. Накрытые дорогие и вкусные столы со спиртным;
2. Длительность мероприятия-8 часов концерт с танцами;
3. Закрытый корпоратив: съёмка только сцены. Гости при желании остаются «инкогнито»;
4. Индивидуальное Обслуживание столов;
5. ТОПЫ- артистов Украины и не только;
6. Информационное обслуживание каждого гостя в течении года на сайтах.
7. Одно интервью компании в журнале «Персона. ТОП»
8. 5 фотозон с возможностью фотографироваться с каждым артистом;
9. Профессиональные фотографы;
10. Тёплая и домашняя атмосфера;
11. Во время карантина и локдаунов: единственное возможное помещение для проведения корпоратива с соблюдением санитарных норм.
Игорь Мизрах и Ксанті представили миру новую коллаборацию — трек «Холодная зима», который по мнению экспертов станет главным хитом зимы 2021. Интересно, что музыканты впервые записали дуэт, но уже планируют следующие песни, а так же съёмки клипа. Современное звучание в сочетании с мелодичностью и проникновенным текстом делают песню запоминающейся и интересной.
Ксанти рассказывает, что, трек несколько лет хранился в ее памяти, но так и не был записан, так как слишком отличался от концепции проекта. «Как только я познакомилась с Игорем, я поняла, что пришло время быть услышанной и этой песне, ведь он сможет передать ее настроение, донести идею до слушателя», — отмечает Ксанти.
Премьера песни Мизраха Игоря и Ксанти «Холодная зима»
«Я, как автор была рада, что Игорь оценил эту песню, и мы смогли её записать». Многие, прочувствуют трек, узнают себя в его словах. Лёгкая меланхолия и грусть, которая проникает в жизнь с наступлением холодов знакома каждому, но вместе с тем, надежда на скорое наступление весны, ожидание перемен и праздничная суета задают ритм и энергию. Это — песня-воспоминание о счастливых зимних днях прошлого, песня человека, в жизни которого было много историй, и он стал мудр и с улыбкой и упоением может оглянуться на много лет назад.
«Холодная зима» — это чувственная баллада о маленьком человеке, который затерялся в улицах большого города и постоянных неотложных делах, пройдя огромный путь, но сохранил свою душу открытой, искренней, чтоб начать новый год с чистого листа.Теги:
Холодная зима, песня Холодная зима, Игорь Мизрах и Ксанті, Игорь Мизрах, Ксанті, трек, Игорь Мизрах, музыка
7 грудня Служба безпеки України надала інформацію щодо проведення обшуків в ДК«Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт». Мова йде про навмисне вчинення окремими службовими особами державних підприємств дій, спрямованих на шкоду державним інтересам України – зокрема, у сфері військово-технічного співробітництва та оборонно-промислового комплексу. В рамках цієї справи з серпня поточного року триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України — державна зрада.
Одним із епізодів кримінального провадження є дослідження інформації, опублікованої інтернет-виданням «Цензор.Нет» 5 серпня 2020 року в статті «Провал у Пакистані. Як топменеджери «Укроборонпрому» вибили Україну зі стратегічного ринку озброєнь». У статті видання повідомляється, що через дії окремих керівників держконцерну «Укроборонпром» український ОПК втрачає стратегічні контракти з Пакистаном, а країна — імідж надійного партнера на ринку.
«Навесні поточного року Головне управління закупівель сухопутних військ Пакистану опублікувало проведення ряду тендерів на поставку запасних частин для ремонту танків Т-80УД і моторно-трансмісійних установок танків «Аль-Халід». Ця продукція є номенклатурою підприємств українського ОПК. Загальна сума тендерів становила близько $ 36 млн. Держкомпанія «Укрспецекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», по ряду позицій стала переможцем. Загальна сума її контрактів склала $ 15 млн. Консультувала «Укрспецекспорт» в цих тендерах компанія Raviana Pakistan Private. Причому, Raviana консультувала таким чином, що за фактом «Укрспецекспорт» консультував свого консультанта, зливаючи інформацію, отриману від інших партнеров» — йдеться у статті «Цензор.Нет»
В результаті посередництва компанії Raviana Pakistan Private Limited сталось так, що наша держава втратила не тільки вигідний закордонний тендер, а й можливо взагалі, як мінімум на певний період, втратила доволі вигідного клієнта в обличчі Пакистану. Дану ситуацію безпосередньо пов’язують з особистостями чинного заступника голови Укроборонпрому М. Морозова і пакистанського бізнесмена Захура, яких об’єднують давні партнерські зв’язки.
За даними ЗМІ, за період 2002-2007 років Морозов і два його наступники вивели з державного підприємства на рахунки Захура і Морозова за фіктивно надані послуги понад $ 22 млн. Про давні махінаціях Raviana і Захура-Морозова докладно написано в матеріалі «Дзеркало тижня» «Урядовий тест на корупцію Укроборонпрому».
Raviana Pakistan Private Limited, (ІРП) і Raviana Consultancy Limited, (Кіпр) отримали ексклюзивні права представляти інтереси ГК «Укрспецекспорт» на пакистанському ринку після того, як в «Укроборонпромі» відбулися кадрові перестановки. Адже в жовтні 2019 року Михайла Морозов отримав посаду заступника генерального директора з маркетингу та збуту, в січні 2020 го Вадим Ніздря очолив «Укрспецекспорт». До цих призначень Морозов і Ніздря працювали в керівництві компанії «Istil Group» Мохаммада Захура. Того самого, якого разом з Морозовим належать кіпрська Raviana Consulting Ltd і її пакистанський філія Raviana Pakistan Private Limited.
Детальніше читайте у статті видання «Цензор.Нет»↓↓↓
Висновок доволі простий, і на превеликий жаль надзвичайно поганий для України: зацікавлені особи використовуючи свої державні посади використовують фірми-прокладки заради власних інтересів. Але як бачимо СБУ взялась розслідувати цю справу, та головним залишається питання : чи будуть покарані винні???
Дмитро Пономаренко перебуваючи на посаді директора ДП СЗТФ «Прогрес» зааналогічний злочин залишився без покарання. Справа припадає пилом в архівах СБУ. Чому???
Пономаренко Дмитро Валерійович будучи директором ДП СЗТФ «Прогрес» 07.07.2008 року уклав контракт № С-17-02/2007/Pr на поставку запасних частин до БТС-5Б та інших товарів відповідно до додаткових договорів з компанією «Superior Heavy Ekuipment Co»(Йорданія).
7 липня 2008 року, службові особи ДП СЗТФ «Прогрес» (м. Київ), достовірно знаючи про наявність вказаного контракту та ступінь його виконання, зловживаючи своїм службовим становищем, уклали контракт № А-13/08/Pr та додатковий договір № 1 до вказаного контракту з компанією «BrintexLimited»(Беліз) про надання останньою юридичних, економічних, консультаційних, інформаційних послуг та послуг з організації публічних зав’язків за межами митної території України з метою вирішення проблем, які виникли в процесі виконання контракту № С-17-02/2007/Pr від 25.12.2007.
5 серпня 2008 року, достовірно знаючи, що реалізація контракту № С-17-02/2007/Pr від 25.12.2007 не потребує залучення компанійконсультантів, службові особи ДП СЗТФ Прогрес», зловживаючи своїм службовим становищем, підписали акт вартості наданих послуг № 01 до додаткового договору № 1 від 07.07.2008, який став підставою для перерахування на рахунок компанії BrintexLimited»120000,00 доларів США, в якості оплати юридичних, економічних, консультаційних, інформаційних послуг та послуг з організації публічних звязків на території Республіки Ірак.
07 серпня 2008 року, на підставі акту вартості наданих послуг від 05.08.2008 № 01 та розпорядження на здійснення платежу, службовими особами ДП СЗТФ «Прогрес» перераховано на рахунок компанії Limited»120000,00 доларів США. Як встановлено в ході досудового слідства, консультаційні послуги, передбачені контрактом № А-13/08/Pr та додатковим договором № 1 компанією intex BrintexLimited» фактично не надавались і згідно з довідкою Головного контролера-ревізора ГоловКРУ від 06.06.2011, внаслідок оплати вказаних послуг, ДП СЗТФ «Прогрес» нанесено збитків на суму 120 000,00 доларів.
Таким чином, внаслідок зловживання службовими особами ДП СЗТФ «Прогрес» своїм службовим становищем, яке виразилися в укладенні та оплаті удаваних контрактів з компанією BrintexLimited »на суму 120000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 07.08.2008 становить 581340 гривень, були протиправно розтрачені державні грошові кошти, що заподіяло матеріальну шкоду державному підприємству на вказану суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
У реєстрі судових рішень по цих фактах є кримінальна справа № 654, яка порушена 09.06.2011 року, щодо ймовірної розтрати на суму понад 581.340 гривень працівниками «Прогресу» на чолі із Дмитром Пономаренкои за ч. 5 ст. 191 КК України. Її розслідувала СБУ.
Зараз цього провадження немає, і підозру по ньому Пономаренку не повідомляли.Тобто, за реальними фактами скоєння злочину Дмитра Валерійовича Пономаренко – покарано не було!
Бачимо, що сьогоднішня справа яку розслідує СБУ є практично аналогічною справі із Дмитром Пономаренком: зацікавлені особи використовуючи державні посади і фірми-прокладки вчиняють протизаконні діяння заради власних корисливих цілей.
То чи є надія, що у справі яку сьогодні розслідує СБУ винні отримують покарання???
Варто зазначити, що після того як Дмитро Пономаренко «вийшов сухим із води» по вищенаведеній справі , то аж ніяк не перестав вчиняти злочинних дій по розкраданню в державних підприємствах підпорядкованих «Укроборонпрому». Так, у липні 2019 року Член Спілки журналістів України Ігор Аркадійович Мізрах викрив один із таких злочинів Дмитра Пономаренко.
Але й тут Українська «Феміда» по відношенню до Пономаренко була доволі прихильною. Справу фактично ніхто не розслідує, адже на думку журналістів і самого пана Мізраха – Дмитра Пономаренко прикривали і прикривають вищі державні чини. Зокрема тепер уже екс Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, який і може мате відношення до розкрадань оборонного сектору за участі Пономаренко.
Також варто зазначити, що за викриття злочину Пономаренком опублікованого у липні 2019 – Ігор Мізрах отримав «винагороду» від Військової прокуратури на чолі із Матіосом. То й же Пономаренко став провокатором, «торпедою» та за незрозумілих причин з’явився в Офіс І. Мізраха із псевдо-хабарем куди за хвилину увірвались представники Військової прокуратури та почали «шити» справу журналістові, політичному експертові.
Все доволі просто і очевидно: Ігор Мізрах викрив один із злочинів Пономаренка до якого може бути причетний Матіос, за що й отримав сфальсифіковане проти себе провадження. Саме таку «винагороду» отримують журналісти за викриття злочинців!!!
Напрошується логічне питання: а чи не поплатяться в схожому стилі й журналісти видання «Цензор.Нет» за своє нещодавнє викриття злочину?!… Хоча будемо надіятись, що ні – адже Анатолій Матіос уже не працює у Військовій прокуратурі…
Буквально на днях однією із найбільш обговорюваних тем в світі є інформація про те, що відтепер Сполучені Штати Америки вважають росіян з Південних Курил уродженцями Японії. Саме така інформація зазначена в інструкції для іммігрантів, що опублікувана на сайті Бюро консульських справ Держдепартаменту США. Мова йде про людей, які народились на островах Хабомаї,Шикотан, Кунашир, Ітуруп.
Японська газета Hokkaido Shimbun зазначила, що такі нововведення з’явились у правилах проведення розіграшів грін-карт США ще у 2018 році. В свою чергу Міністерство закордонних справ Росіїзаявило у відповідь США про «червоні лінії».
«Потрібен ще один доказ, що США ㅡревізіоністська держава? За рішенням 1945 року Курильські острови відійшли СРСР. Сьогодні Держдеп [США] ставить під сумнів підсумки Другої Світової війни, заохочує реваншизм. Знайте свої межі і «червоні лінії»», ㅡйдеться в повідомленні МЗС Росії.
Ігорю Аркадійовичу, як Ви вважаєте – дана ситуація матиме більш широке продовження, чи все завершиться на фазі однієї заяви з боку МЗС Росії?
— Попри доволі широкий світовий розголос цієї «перепалки», вважаю, що далі цієї заяви ситуація не просуниться. Максимум, що буде – це обговорення цього питання кожною із цих країн на внутрішніх аренах. Крім того, можливі ще запальні висловлювання певних російських політиків, приміром – навряд, що це питання не зачепить лідер ЛДПР Володимир Жириновський. Загострення нікому, в першу чергу США і Росії в цьому питанні не потрібні. Територіальний конфлікт Росії та Японії про приналежність Південних Курил є не врегульованим з часів Другої світової війни, і навряд, що США сьогодні, практично на фоні зміни Президента захочуть глибоко поринати у цей конфлікт. В свою чергу Росія в наш час є учасником багатьох конфліктів: війна з нашою державою, участь у протистоянні Вірменії та Азербайджану, революційна ситуація в Республіці Білорусь – це все потребує ресурсів, а тому воювати навіть словесно із США їй зараз не під силу, та й нічого з того хорошого не вийде – це прекрасно усвідомлює керівництво РФ.
Російська Федерація практично назвала Сполучені Штати Америки –ревізіоністськоюдержавою.Чи не є таке ототожнення зі сторони РФ занадто радикальним?
Найперше слід зважати на те, що російські політики частенько полюбляють гучні висловлювання без чіткого підґрунтя. Цією країною доволі масштабно править популізм. Щодо вищезгаданих островів, то територіальний спір Японії та Росії досі не врегульований на міжнародному рівні, а тому заява РФ – це просто слова без чіткого юридичного закріплення.
Щодо ревізіоністської держави, то РФ йде по принципу «судять по собі». Саме Росія сьогодення — це ревізіоністська держава, що готова та застосовує військову силу для досягнення своїх амбіцій, змінюючи межі незалежних держав. Наявним прикладом доказу є Україна, в яку російський агресор ще у 2014 році прийшов із війною.
Які ще є у Вас думки щодо цієї ситуації, прокоментуйте будь ласка
Ну найперше я б хотів сказати, що Росія отримала у свою сторону непогану віддачу, своєрідний бумеранг того, що ця країна останніми десятиліттями вчиняє проти України, Грузії, Молдови, Сирії, і т. д. От в 2014 році так звані «зелені чоловічки», а в реальності армія РФ незаконно захопила Крим та провела такий же незаконний референдум. То нехай тепер буде толерантною – і проведе референдум(звісно не за кримським сценарієм) на спірних із Японією територіях… І тоді все стане на свої місця, жителі цих земель виявлять бажання бути у складі Японії. Але цьому, як ми розуміємо – не бути, адже РФ все що вміє – це лише гучно вказувати, що їхня думка є найправильнішою. Та – вона є практично тільки їхньою, незаконною та без жодного правового закріплення!
Ще одна важлива деталь! МЗС Росії апелює до США, що останні ставлять під сумнів підсумки Другої Світової війни. Але ж включімо логіку: так же само потрібно апелювати із тим, що Росія не визнає Указу Президії Верховної Ради СРСР1954 року?!… Тобто, якщо хтось не визнає їх прав на території – це не правильно, а коли сама країна агресор крокує такими методами – то це нормально?!… Якось на світовій геополітичній арені Російська Федерація зовсім не толерантна, не поважає нікого й нічого. Жодні акти, договори, резолюції для неї не писані!!! То чому її у світі мають поважати?! За що – за те, що порушує все що забажає?!…
То Ви вважаєте, що США вважаючи росіян з Південних Курил уродженцями Японії – вчиняють правильно?
Найперше, повторююсь – території наразі залишаються спірними, тому судити: правильно/неправильно є недоречним. Але якщо в загальному, то країна агресор заслуговує на такі дії з боку світових держав. Це своєрідний дзвіночок, який рано чи пізно може перетворитись у гучну сирену, що призведе до того, що РФ просто почне втрачати свої території. Щодо Криму і Донбасу – то наші землі повернуться в склад України скоріше ніж багато хто із скептиків очікує.
Ви зачепили Донбас і Крим! Є у Вас якісь ствердні судження? Які прогнози на повернення цих окупованих агресором земель?
Наразі не хотів би ці питання коментувати, але те що часто говорять, що Донбас і Крим повернуться у склад України лише у випадку відходу Путіна із крісла Президента РФ – вважаю не обґрунтованим. Не все залежить від одного Путіна, чи Російської Федерації. Світова спільнота вже починає пробуджуватись від затяжного сну, багато країн, приміром та ж Туреччина непогано укріплюються на міжнародній арені. Тому, при розумному плані дій та міжнародних домовленостей при бажанні можна буде досягнути справедливості: Донбас і Крим – це Україна, ось з якими першими думками повинні просинатись зі сну українські політики!!! Все можливо і я впевнений, що всі окуповані землі неодмінно повернуться у склад України!!!
Бліц-інтерв’ю із політичним експертом,
юристом, Членом спілки Союзу журналістів України
Мізрахом Ігорем Аркадійовичем
Автор: Ігор ДумкаТеги:
РФ , США,Курильські острови , Мізрах Ігор Аркадійович,МЗС Росії,Японія,Донбас,Крим, Игорь Аркадьевич Мизрах
З часу звільнення Анатолія Матіоса з посади Головного військового прокурора України пройшло більше року. Але й до сьогоднішнього дня його ім’я фігурує у багатьох судових справах. Правда тепер здебільшого вони являються доказами його неправомірних посадових діянь, схематозів та цинічних злочичів. Матіос і його група екс-прокурорів дедалі частіше стають фігурантами як журналістських, так і правоохоронних розслідувань. Час розставляє всі точки над «і» та чітко показує — «хто є хто?»… І Матіос із своїми прокурорами явно не та людина, що принесла користь українському народові, точніше – все з точністю до навпаки.
А тепер перейду до свіжих фактів, що закріплені судовими рішеннями, які вчергове підтверджують порушення Закону Анатолієм Матіосом на посаді Головного військового прокурора.
Варто зауважити, що на сьогоднішній день є багато фактів, які підтверджують сумнівну діяльність пана Матіоса особисто і його оточенням. Але все це намагаються тримати за «сімома замками». Зараз активізовано практично всі його ричаги впливу для того, щоб докази його неправомірних діянь залишались непоміченими. Вплив на журналістів, суди, правоохоронні органи – це зе не весь спектр, куди Матіос засилає своїх «послів» для роз’яснення позиції щодо нього! Меседж звучить так: «про Матіоса та його колишніх підлеглих нічого не повинно спливати в інформаційному просторіг».
Щодо самої тематики розгляду справи у суді, то вона пов’язана із колишнім народним депутатом Олександром Шепелєвим, якого у серпні 2020 року Деснянський районний суд Києва засудив до семи років позбавлення волі. Та мова тут більше не про самого Шепелєва чи про те, що ми маємо намір стати на його захист… Суть у тому, що Анатолій Матіос під час слідства провів доволі звичну та вигідну для себе рокіровку: Постановою прокурорів Головної військової прокуратури визначив та утримував Олександра Шепелєва у ВЗДС СБУ, тобто слідчому ізоляторі Служби безпеки України. Нагадаємо, що Олександра Шепелєва було затримано 8 лютого 2018 року працівниками СБУ. 10.02.2018 року Ухвалою Печерського районного суду м. Києва йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у ВЗДС СБУ. Згодом: Дарницьким, Оболонським, Деснянським, Печерським, Києво-Святошинським районними судами на основі подання Військової прокуратури Шепелєва також було затверджено утримувати у слідчому ізоляторі Служби безпеки України.
І все б можливо нічого… Але 26.07.2018 року Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Денісовою Людмилою Леонтіївною було внесено Генеральному прокурору України Луценку Ю.В. подання № 1-2165/320077-18-7 відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та вирішено питання про надання невідкладної медичної допомоги Олександру Шепелєву та переведення його до одного зі слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України. Тобто, пані Денісова згідно чинного Законодавства мала намір перевести екс-нардепа із ВЗДС СБУ у СІЗО Державної пенітеціарної служби. Керувалась Уповноважена з прав людини медичними документами, у яких було встановлено, що у Шепелєва є ряд захворювань, у зв`язку з чим він потребує проведення значного обсягу обстежень та дотримання спеціального режиму під контролем медичного працівника та стаціонарного лікування в умовах профільного лікувального закладу. Крім того, при затриманні екс-нардепові не було надано своєчасну фахову медичну допомогу, адже у цей час в нього були наявні ушкодження середньої тяжкості. Також у поданні Денісової було зазначено, що ВЗДС СБУ, на відміну від слідчих ізоляторів пенітенціарної системи, не має медичної частини (лише медичний пункт Військово-медичного управління СБУ, в штаті якого наявні виключно посади лікарів терапевтів), а тому цей заклад не спроможний забезпечити невідкладну вузькопрофільну медичну допомогу та лікування ув`язнених у стаціонарі без залучення сторонніх лікувальних закладів.
Ще раз наголошуємо про те, Людмила Денісова в рамках чинного Законодавства, керуючись фактами потреби надання медичної допомоги та догляду, мала намір перевести Олександра Шепелєва із ВЗДС СБУ у СІЗО Державної пенітеціарної служби. В свою чергу, тепер вже екс-Головному військовому прокурору це було непотрібно та невигідно.Анатолій Матіос у тому ж 2018 році подав позов до суду на дії Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни.
16 липня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва ВИРІШИВ відмовити Заступнику Генерального прокурора України Матіосу Анатолію Васильовичу у задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним і скасування подання №1-2165/320077-18-7 від 26.07.2018 року Людмили Денісової ПОВНІСТЮ! Тобто, дії Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини є де-факто і де-юре ЗАКОННИМИ! В свою чергу, принципове бажання Анатолія Матіоса утримувати Шепелєва у ВЗДС СБУ не мало чітких та обґрунтованих підстав.
Цікаво, що ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ рішення були оприлюднені 2 січня 2020 року, а повний текст РІШЕННЯ аж 11 червня 2020 року. І це при тому, що справа розглядалась ще у липні 2019 року.
Та програвши справу в Окружному адміністративниму суді міста Києва Анатолій Матіос уже в статусі адвоката, напевне розуміючи, що це значний удар по його репутації, подав апеляцію у Шостий апеляційний адміністративний суд. Але і тут «Феміда» стала на сторону Людмили Денісової. Відповідно, Анатолій Матіос програв і апеляційну справу.
9 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд у задоволенні позову Анатолія Матіоса відмовив у повному обсязі.
Анатолій Матіос два роки судився із Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою через те, що просто був проти переведення Шепелєва із ВЗДС СБУ у СІЗО Державної пенітеціарної служби та можливості надання медичної допомоги підсудному. В результаті і суд, і апеляцію він програв. Відповідно, його дії щодо Шепелєва та пані Денісової не відповідають чинному Законодавству.
Та все ж головне питання: «Чому Матіос до останнього намагався тримати Шепелєва у СІЗО СБУ?» залишається відкритим… Хоча, згідно схожих справ під його «головуванням», такі дії могли проводитись із метою тиску на обвинуваченого, з метою заволодіння його майном.
Також варто згадати трагічну історію Олексія Ярошенко, екс-глави податкової інспекції Подільського району Києва, який в серпні 2017 року, проходячи по т.зв. «Вертолітній справі» податківців — помер в камері від серцевого нападу?
За словами його адвоката Юрія Іващенка, на Ярошенко жорстко тиснули з військової прокуратури, схиляли до угоди зі слідством, погрожували кримінальними покараннями йому і його родині.
Сюди слід й додати екс-керівника податкової інспекції Ленінського району м. Луганська, 58-річного Володимира Дубеля, який був жорстоко побитий співкамерником в ізоляторі тимчасового утримання відразу після допиту прокурором слідчого відділу управління процесуального керівництва і нагляду військової прокуратури Євгеном Грабовським, який не отримав згоди від Дубеля співпрацювати зі слідством.
Якщо взяти до уваги справи: Денисюка, Дубеля та Ярошенко, то доволі зрозуміло стає, чому Анатолій Матіос так боровся із Людмилою Денісовою за те, щоб Шепелєв залишався у зручному для нього і його підручних прокурорів СІЗО СБУ. Все робилось для можливості тиснути на затриманих у певних, можливо, і власних корисних цілях з метою незаконного збагачення.
Варто зауважити, що програна справа щодо Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни за останній період для Анатолія Матіоса не єдина.
Так, у в серпні 2020 року у ЗМІ з’явилась інформація про те, що Суд зобов’язав Офіс ГПУ спростувати заяву Анатолія Матіоса про адмірала Ільїна.Суд назвав брехнею заяву Матіоса про державну зраду екс-командувача ВМС.
За даними ЗМІ Печерський суд Києва задовольнив позов колишнього командувача Військово-морськими силами ЗСУ Ільїна до Офісу генпрокурора про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Позов стосувався заяви на брифінгу головного військового прокурора Анатолія Матіоса: «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал Ільїн, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, дезертирство і т.д., перевищення службових повноважень, був рекомендований і призначений Верховним Головнокомандувачем Януковичем на посаду командуючого Військово-морських сил у серпні 2012 року за клопотанням начальника Генерального штабу Замани і поданням міністра оборони, якому також оголошена підозра за державну зраду і оголошений він у розшук».
Як повідомляли ЗМІ — Суд вирішив, що висловлювання Матіоса є фактичними твердженнями, які не відповідають дійсності та викладені неправдиво, а тому підлягають спростуванню. Оскільки інформація була поширена заступником Генерального прокурора – Головним військовим прокурором, то поширювачем інформації та відповідачем визнано Офіс генпрокурора. Суд зобов’язав Офіс Генерального прокурора спростувати недостовірну інформацію про Ільїна шляхом проведення брифінгу, на якому повідомити про прийняте судове рішення та зачитати резолютивну частину цього рішення не пізніше місяця з дня набрання ним законної сили.
Вище подані факти є свідченням того, що Анатолій Матіос і група його ручних прокурорів займаючи посади у Головній військовій прокуратурі частенько могли діяти всупереч Українському Законодавству. Неправомірне утримання під вартою, підозрілі побиття підозрюваних, а також й доволі цікава смерть – все це відбувалось так би мовити під «егідою» Військової прокуратури, точніше під їхнім процесуальним керівництвом. Чи не забагато схожих рис у всіх цих справах? Чи не є це все підозрілим? – Ці питання, скоріш за все більше риторичні…
Та варто відзначити й те, що Українські Суди нарешті потрохи починають скидувати із себе «ярмо» Матіоса, який дедалі частіше почав отримувати незручні для себе Ухвали, Постанови і Рішення. Та головне і справедливе рішення по відношенню до Анатолія Матіоса ще попереду…
mizrakhigor 