Архив за месяц: Март 2018

З ВЕРБНОЮ НЕДІЛЕЮ , ДРУЗІ!

Вербна неділя — свято, коли хочеться згадати всіх, хто дарував і дарує нам впевненість у те, що життя не марне, адже ми живемо і день за днем боремося з труднощами і негараздами заради тих, кого любимо. Нехай у кожного завжди будуть поруч дорогі люди, заради яких варто жити і творити.

Вербна неділя — добре і прекрасне свято, яке несе нам добрі вісті. Бажаю щирої любові, вірності від друзів, хорошого достатку, благополуччя в сім’ї, затишку і радості. Нехай Господь благословить Вас і Вашу родину і подарує багато літ при доброму здоров’і!

Нехай з гілочкою верби ваш будинок наповниться світлим щастям, новими надіями, теплою атмосферою любові та взаєморозуміння! Нехай мир і злагода завжди панують у вашому домі!

Бажаю у Вербну неділю пам’ятати про те, що найважливіше в житті. Це любов до близьких, вміння прощати, бажання бути поруч з рідними у важку хвилину. Нехай це свято очистить наші душі і серця, відкривши їх для всього найкращого!

Гілочки тоненькі, котики пухнасті,

Хай несуть у хату радість, мир і щастя,

Хай несуть у серце радість воскресіння

Хай направлять наші душі до спасіння.

Гілочки тоненькі, котики вербові,

Всіх благословляють, щоб були здорові,

Щоб жили в любові і достаток мали,

Щоб в молитві й з Богом діточки зростали.

Гілочки вербові сонце зігріває,

А душа радіє, а душа співає,

Бо вже близько свято, писанки і паска,

Бо на землю сходить Божа милість й ласка.

Бо уже, за тиждень, буде в нас Великдень.

Щиро з повагою,

Ігор Мізрах

Вкусные начинки для рулетов из лаваша. ТОП-20 начинок.

Решил обновить свои кулинарные способности и вспомнить молодость)

Если вы хотите накормить целую компанию своих друзей, вас выручит тонкий армянский лаваш. Рулеты из лаваша можно приготовить с разными начинками. Для вас двадцать  самых вкусных и разнообразных начинок для рулетов.

Основной ингредиент:

Лаваш

Начинки для рулетов

Творог домашний (200 грамм), два зубка чеснока, соль, зелень и немного майонеза.

Крабовые палочки (1 упаковка), отварное яйцо, сыр тертый, два зубка чеснока, майонез и зелень.

Шампиньоны жареные с луком, упаковка сливочного сыра типа «Янтарь», зелень. Если любите более острое, добавьте измельченных маринованных огурцов.

Творог домашний, чесночок, зелень, тертый сыр и огурчики соленые.

Раскрошить руками упаковку адыгейского сыра, добавить зелень, майонез и корейскую морковку.

Измельчить слабосоленую красную рыбку, добавить зелень и свежий огурец.

Отварной рис, вареное яйцо, зелень, майонез.

Разминаем рыбные консервы в масле вилкой, добавляет тертый сыр и зелень.

Копченая колбаска, вареное яйцо, корейская морковка и майонез.

Твердый сыр и ветчина, нарезанные мелким кубиком, чеснок и огурец свежий натереть на терке, добавить майонез.

Пассeрованные лук и болгарский перец, нарезанный соленый огурец, жареное куриное мясо волокнами, чеснок, зелень, свежие томаты.

Тертый огурец и морковь, копченое мяско кусочками, майонез и зелень. Тертая свекла, морковь, чеснок, грецкие орехи и майонез.

Тертая свекла, морковь, чеснок, грецкие орехи и майонез.

Пассерованный лук, сладкий перец и мясной фарш, твердый сыр, натертый на терке.

Паста из сливочного сыра, лука, чеснока и смеси перцев.

Вареные яйца, жареные грибочки с луком, тертый сырок и зелень.

Обжарить на растительном масле овощи: баклажан, сладкий перец, лук, помидоры, чеснок и блендером превратить в пасту.

Куриную печень обжарить, добавить жирные сливки, заправить по вкусу солью и перцем и взбить блендером, разогреть в микроволновой печи.

Пачка крабовых палочек, 100 грамм сыра твердых сортов, 2-3 вареных яйца, пачка майонеза и зелень.

Размять вилкой вареные креветки, сливочное масло и чеснок.

Заверните два куриных бедрышка в лаваш, смажьте яйцом и в духовку на 40-45 минут

Приготовление рулетов с начинками из лаваша

На лаваш выложить любую из выбранных вами начинок. Равномерно распределить по поверхности. Свернуть в ролл. Разрезать  ролл на кольца. Выложить на тарелку. Украсить зеленью

Всем приятного аппетита!

Игорь Мизрах

Салат «Вечерний звон». Решил делиться рецептами со своими друзьями.

Оказалось людей интересуют вкусные домашние рецепты.

Тогда поделюсь ещё одним вкусным салатом.

Предлагаю вам угоститься новым салатиком, который прекрасно подойдёт к хорошему сытному застолью.

Состав:

250 гр. филе сельди,

4 яйца,

4-5 маринованных огурчиков,

150 гр. сыра,

банка горошка,

зелёный лук,

укроп,

майонез.

сельдь режем кусочками

яйца и огурцы соломкой

мелко режем зелень

трём на мелкой тёрке сыр

всё смешиваем, добавляем горошек

заправляем майонезом и угощаемся

Приятного аппетита!

Безумно вкусная селёдка по-голландски! Не могу не поделиться!😇

Этот рецепт я вычитал в журнале и не долго думая побежал готовить. Вся семья была в шоке от вкусности этого блюда. Селедка получилась очень насыщенная, сладенькая и очень нежная! Советую взять рецепт на заметку и обязательно попробовать

Ингредиенты:

1. 3 шт сельди
2. 4 шт небольшого лука
3. 1 лимончик
4. Черный молотый перец
5. Лавровый лист
6. 3 морковки
7. 10 чайных ложек сахара
8. 6 чайных ложек соли

По ингредиентам все, начинаем готовить, как всегда разложу все по полочкам:

1. Для начала натираем на крупной терке морковь

2. Далее нарезаем кружочками лимон и лук

3. Теперь берем банку и начинаем укладывать слоями. На дно положим немного морковки, лук, 1 чайную ложку сахара, щепотку перца, лавровый лист и соль по вкусу

4. Сверху укладываем селедку

5. Потом опять укладываем овощи и так повторяем несколько раз

6. Накрываем рыбку крышкой и ставим в холодильник на 4 дня, чтобы настоялась

Вот и все, вкуснейшая домашняя селедочка готова. Приятного аппетита! Очень надеюсь, что Вам понравится. Ставьте лайки и подписывайтесь на мой канал, я правда стараюсь. Впереди еще много интересных рецептов 🙂

ИГОРЬ МИЗРАХ: «О КИЕВСКОЙ ЛЕТОПИСИ, КАК ИСТОРИЧЕСКОЙ ПАМЯТКЕ»

Игорь Мизрах: О Киевской летописи, как исторической памятке

Доброе утро, уважаемы мои читатели, я очень рад снова с Вами поговорить, об интересной исторической памятке а именно Киевской летописи.

Ки́евская ле́топись— памятник истории и литературы Древнерусского государства, составная часть Ипатьевского списка. Является продолжением, уже известной Вам «Повести временных лет», написанной Нестором, и предшественницей Галицко-Волынской летописи, она охватывает события1118—1200 годов.

Сам текст упорядочил около 1200 года игумен Выдубицкого монастыря в Киеве под именем Моисей на основе летописных сводок, составленных при княжеских дворах в разных землях Руси, с определенными сокращениями и уже дополнениями. Наличие разных авторов, а также их неодинаковый уровень образования и таланта отразились на подходе к изложению всех событий, стиле написания, и оценках фактов. Киевская летопись, во общем состоит из погодовых записей, в которые были вплетены летописные рассказы, воинские повести о таких князьях как: Игорь Олегович, Игоре Святославович и др.

В летописе также, имеются сведенья о Новгороде, Волжской Болгарии, Германии, Чехии, Польше, Венгрии.

Главной темой Киевской летописи, есть — Киев и Киевская земля, борьба за стольный град между Мономаховичами и Олеговичами, призывы к единению Руси в борьбе против иноземных завоевателей.

Также, в саму Киевскую летопись включены отдельные летописные произведения такие как: — повесть об убийстве Андрея Боголюбского в 1174, повесть о походе Игоря Святославовича на половцев 1185 год, а также многие другие.

Киевская летопись — произведение практически сугубо светское, церковным вопросам уделено очень мало внимания. Написана на языке, ближе к народному того частного времени, а также с некоторыми церконословянскими элементами, с использованием диалогов, пословиц, высказываний исторических лиц. Имеет место общеупотребительная и военная лексика. Описания отдельных событий и характеристики лиц подаются довольно живописно. Стиль изложения деловой, и торжественный.

Автор: Игор Мизрах

Ігор Мізрах: «Про Київський літопис, як історичну пам’ятку»

Ігор Мізрах: Про Київський літопис, як історичну пам’ятку

Доброго ранку, шановні мої читачі, я дуже радий знову з Вами поговорити, про цікаву історичну пам’ятку а саме Київський літопис.

Київський літопис- пам’ятник історії і літератури Давньоруської держави, складова частина Іпатіївського списку. Є продовженням, уже відомої Вам «Повісті минулих літ», написаної Нестором, і попередницею Галицько-Волинського літописа, вона охоплює події 1118-1200 років.

Сам текст упорядкував близько 1200 року ігумен Видубицького монастиря в Києві під ім’ям Мойсей на основі літописних зведень, складених при княжих дворах в різних землях Русі, з певними скороченнями і вже доповненнями. Наявність різних авторів, а також їх неоднаковий рівень освіти і таланту відбилися на підході до викладу всіх подій, стилі написання, і оцінках фактів. Київський літопис, у загальному складається з погодових записів, в які були вплетені літописні розповіді, військові повісті про таких князів як: Ігор Олегович, Ігорь Святославович та ін.

У літописі також, є відомості про Новгород, Волзьку Болгарію, Німеччину, Чехію, Польщу, Угорщину.

Головною темою Київського літописа, є — Київ і Київська земля, боротьба за стольний град між Мономаховичами і Олеговичами, заклики до єднання Русі в боротьбі проти іноземних завойовників.

Також, в самому Київському літописі включені окремі літописні твори такі як: — повість про вбивство Андрія Боголюбського у 1174, повість про похід Ігоря Святославовича на половців 1185 рік, а також багато інших.

Київський літопис — твір практично суто світський, церковним питанням приділено дуже мало уваги. Написаний на мові, ближче до народної тогочасної, а також з деякими церконословянськими елементами, з використанням діалогів, прислів’їв, висловлювань історичних осіб. Має місце загальновживана і військова лексика. Описи окремих подій і характеристики осіб подаються досить мальовничо. Стиль викладу діловий, і урочистий.

Автор: Ігор Мізрах

ІГОР МІЗРАХ «ПРО КНЯЗЯ ВІЩОГО ОЛЕГА»

Ігор Мізрах «Про князя віщого Олега»

Доброго ранку, шановні читачі сьогодні, ми з Вами обговоримо дуже цікаву історичну особистість, а саме — Віщого Олега. У 882 році князь Олег віщий захопив Київ, хитрістю убивши його князів Аскольда і Діра. Відразу ж після в’їзду до Києва він вимовив свої знамениті слова, що відтепер судилося Києву бути матір’ю міст Руських. Князь Олег вимовив ці слова не випадково, він був дуже задоволений, і об’єктивно налаштований на вибір місця для будівництва самого міста, наскільки воно було вдалим, пологі берега Дніпра, були практично неприступними, що дозволяло сподіватися, що місто буде надійним захистом для своїх жителів.

В ті часи, наявність перепони з боку водного кордону міста було дуже актуальним, оскільки саме з цієї частини Дніпра проходив знаменитий торговий шлях із варяг у греки. Цей шлях брав свій початок, у Фінській затоці Байкальського моря, яке в той момент називалося Балтійським. Далі шлях йшов через річку Неву до Ладозького озера. Шлях із варяг у греки проходив гирлом річки Волхов до озера мулових. Звідти він дрібними річками добирався до витоків Дніпра, а звідти вже проходив до Чорного моря. Таким шляхом, починаючись в Балтійському морі і закінчуючись в Чорному морі, і проходив відомий досі торговий шлях.

Якщо стосовно зовнішньої політики віщого Олега, то після захоплення Києва він вирішив продовжити розширення своїх володінь, за рахунок включень в нього нових територій, які були заселені народами, з давніх-давен платили данину хозарам. В результаті всього вийшло так, що до складу Київської Русі увійшли племена: радимичі, поляни, словени, сіверяни, кривичі, древляни.

Крім цього, князь Олег Віщий нав’язав свій вплив і іншим сусіднім племенам: дреговичам, уличам і тиверцям. У той же час до Києва підійшли угорські племена, витіснені з території Уралу половцями.

Військо Олега становило майже 2000 кораблів по 40 воїнів на кожному. На березі їх супроводжувала кіннота. Візантійський імператор дозволив російському війську безперешкодно грабувати прилеглі околиці Константинополя. Вхід же в бухту міста, що носить назву Бухта Золотого Рогу, був перекритий ланцюгами. Літописець Нестор в «Повісті временних літ» описує небачену жорстокість російського війська, з якої вони розоряли околиці візантійської столиці. Але навіть цим вони не могли загрожувати Константинополю, але справа випадку, раз доля так розпорядилась — незважаючи на міць Константинополя, у Олега був дуже чіткий розум.

Йому прийшла ідея обладнати всі кораблі колесами, а далі по землі, при попутному вітрі, на всіх вітрилах відправитися на столицю Візантії. Так і було зроблено, над Візантією нависла загроза поразки, і греки, усвідомивши всю гіркоту навислої над ними небезпеки, вирішили укласти мир з ворогом, тобто у них не залишилося вибору, хоч перемиря і було укладене, воно носило у собі слабкий характер.

Київський князь зажадав від тих, хто програв оплатити по 12 (дванадцять) гривень на кожного воїна, на що греки погодилися. В результаті 2 вересня 911 року (за даними літописів Нестора) між Київською Руссю і Візантійською імперією був складений письмовий мирний договір. Князь Олег домігся виплати данини руським містам Києву і Чернігову, а також права безмитної торгівлі для руських купців.

Князь Олег Віщий помер в 912 році. Точних даних про дату його народження не збереглося.

Автор: Ігор Мізрах