Домашнее вяленое мясо

Я всегда думал, что завялить мясо дома, не имея погреба и/или специального оборудования невозможно. И каждый раз, возвращаясь из очередного тура в Италию, я вез с собой несколько упаковок, которых хватало на несколько недель. А потом — опять ожидание очередной поездки с набегом на супер 🙂 Короче, когда в «Аль-хаШульхан» опубликовали этот рецепт, я просто обязан был попробовать. И вот что я вам скажу: получилось просто изумительно, домочадцы сначала даже не поняли, что мясо домашнее, а не купленое. И самое сложное в этом рецепте — выделить неприкосновенную полку в холодильнике на пару недель. Пошли вялить?

1 кг мяса (*)

40 гр. морской соли

30 гр. сахара

4 гр. молотого кофе

10 гр. крупно смолотого черного перца

10 гр. ягод можжевельника, разбить (**)

5-6 лавровых листа

*мясо лучше взять говядину, а не телятину, длинным куском вдоль волокон. Рекомендовалось взять часть, которая называется topside, я так понимаю, что это аналог костреца

**можжевельника, равно как и кофе, дома не было. За окном была суббота, и поэтому бежать за ними было некуда. Поэтому я просто положила ложку зерен кинзы и смесь перцев (английского, белого, черного и зеленого) вместо них. Согласна, замена не равноценная, но оттого не менее вкусная. Мясо получилось пряное и островатое.

Смешиваем пряности, соль и сахар, и обмазываем ими мясо со всех сторон. Укладываем мясо в узкую форму (чтобы не оставалось места по бокам) или в форму от инглишкейка.

Закрываем пищевой пленкой, ставим сверху дощечку или узкую тарелку так, чтобы покрыла всю поверхность куска, и кладем на нее груз. Отправляем наше сооружение в холодильник мариноваться на неделю (у меня стояло 8 дней). Каждые два дня переворачиваем мясо и сливаем жидкость. Вот как оно выглядело после первых двух дней:

За неделю кусок может потерять 10-30% веса. Я начинала с куска весом 1451 гр., а после маринования вес стал 1293 гр. По прошествии недели вынимаем наше мясо из холодильника и обсушиваем бумажными полотенцами. На этом этапе можно пряности убрать — свою роль в мариновании они сыграли. Визуально конечно красивее с ними. Ну и остроты они добавят, если нарезать мясо вместе с пряностями. Так что делайте, как любите. Я оставила.

Теперь, если есть место, просто обвязываем мясо и подвешиваем его в холодильнике. Если места нет — то выкладываем его на решетку над тарелкой и ставим так на полку в холодильник (я так и поступила). Мясо не накрывать — оно должно подсохнуть и подвялиться. Переворачиваем кусок каждый день-два. Выдерживаем минимум неделю, максимум три. У меня на фото мясо после 1.5 недель выдержки. Кстати, вес готового куска был 998 гр., так что потеря веса составила 32%. Готовое мясо заворачиваем в сухую ткань в один слой, и в пекарскую бумагу, хранить в холодильнике конечно. Хранится готовое мясо не больше месяца, так что не делайте много.

Мы уже наше мясо доели, и мои домочадцы сразу сказали: «Ставь следующее!» На этот раз можжевельником запасусь заранее 🙂

Игорь Мизрах

Запись опубликована автором в рубрике Uncategorized.

Об авторе Мізрах Ігор Аркадійович

Політик, юрист, експерт з питань економіки та права, політичний діяч, меценат Народився 1 серпня 1971 р. в сім'ї вінницьких педагогів та інженерів. Закінчив 8 класів із золотою медаллю. Вступив до Вінницького педагогічного училища. Закінчив училище з червоним дипломом за фахом учитель молодших класів, вожатий. Першу відповідальність перед дітьми відчув, коли його на другому курсі його направили практикуватися в піонерський табір ім. Желюка, м. Тульчин. Там його помітив директор табору Аркадій Плотицький, відомий методист, і запропонував йому обійняти посаду старшого вожатого (заступника директора табору). Ігореві Мізраху на той момент було 17 років. Надалі, 10 років свого життя він присвятив справі розвитку організаторської та методичної роботи з підростаючим поколінням. У 1990 р. вступив, а у 1995 р. закінчив Вінницький Національний педагогічний університет, за спеціальністю інженер – педагог, педагогічно-індустріального факультету. Одночасно з навчанням у ВНЗ, працював у загальноосвітній школі 1-3 ступенів № 16 м. Вінниці, далі у загальноосвітній школі № 25 учителем початкових класів, математики та одночасно у Вінницькому міському палаці дітей та юнацтва (палацом піонерів) педагогом-організатором. 2004 р. вступив до Української Академії Педагогічних наук, де є аспірантом. Разом із батьком, кандидатом педагогічних наук, професором Мізрахом Аркадієм Ананьєвичем, оформили ліцензію та відкрили училище, в якому готували кравців та закрійників. Паралельно займався виробництвом одягу. Коли справа почала зростати і збільшилася кількість робочих місць, стало ясно, що училища мало, тому на його базі в 1992 р. відкрив коледж конструювання одягу та підприємництва, який надалі став інститутом конструювання одягу та підприємництва. Під час розробок одягу, фасонів та стилів Ігор Аркадійович запатентував новий, єдиний у світі медичний корсажний виріб. Бажання допомагати талановитій молоді поступово набуло форми продюсерського центру, який на даний момент є одним із важливих проектів Ігоря Аркадійовича.

1 комментарий на “Домашнее вяленое мясо

Оставьте комментарий